Нетрадиційна класика: ЛГБТ в українській літературі

Ви не знайдете в мережі або в літературі списку видатних українців, які практикували гомосексуальні або бісексуальні відносини. Воно й не дивно – протягом століть такі відносини вважалися забороненими і тягли за собою суспільний осуд, а то і кримінальне переслідування. Зате гіпотез, припущень, а то і просто вигадки на цей рахунок – хоч відбавляй. EtCetera спробував розібратися, де вигадка, а де – реальні факти.

«ХТОСЬ ЧОРНЕНЬКИЙ» І «ХТОСЬ БІЛЕНЬКИЙ». Так в особистому листуванні називали одна одну Леся Українка і Ольга Кобилянська – не тільки талановиті письменниці, а й емансиповані жінки прогресивних поглядів. Їх листи одна одній сповнені ніжності і зізнань у коханні. Уже в наш час це листування послужило матеріалом для «сенсаційних викриттів» в «жовтій» пресі. Втім, дослідники відзначають, що в листах складно знайти що-небудь, що виходило б за рамки близької дружби. Хоча літературознавець Соломія Павличко писала, що «листи були втіленням мрії про кохання, що не реалізувалася в їхньому житті повною мірою».

НЕСЕРЙОЗНО. Ще в 1920-х роках український письменник і критик Валер’ян Підмогильний, який захоплювався модним в той час психоаналізом, відшукав гомосексуальні прояви у класика української літератури Івана Нечуя-Левицького. Втім, «докази» своєї версії Підмогильний підібрав, м’яко кажучи, непереконливі – наприклад, те, що Нечуй-Левицький любив квіти і вважав за краще жіноче товариство чоловічому.

ОСОБИСТА ТРАГЕДІЯ. А ось відомий український історик і менш відомий письменник початку ХХ століття Агатангел Кримський, ймовірно, дійсно був геєм. У всякому разі, це допускала вже згадана вище Соломія Павличко в присвяченій йому книзі. На думку дослідниці, в збірці віршів «Пальмова гілка» і в романі «Андрій Лаговський» можна виявити натяки на те, що письменник відчував потяг до чоловіків, але в той же час, сам не міг з цим змиритися.

ВПЕРШЕ. Перший український літературний твір, в якому багато дослідників знаходять опис гомосексуальних відносин, з’явився вже за радянських часів. Це роман «Доктор Серафікус» письменника, вченого і агента розвідки Віктора Петрова, який писав під псевдонімом «Віктор Домонтович». Головний герой роману, Василь Комаха, водить дивну дружбу з богемним художником Володимиром Корвіним, яку сам описує як «духовний шлюб» і «місячну любов». Втім, який саме характер носили ці відносини, сказати важко. Природно, опублікувати такий твір в СРСР було неможливо – він вийшов в друк в Німеччині в 1947 році.

Читайте також: ЯК В УКРАЇНІ СТАВЛЯТЬСЯ ДО ГЕЇВ

Поделиться

Читайте на ETCETERA

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами