Недокопи: що можна і чого не можна муніципальній охороні

В українських містах існують десятки формувань з охорони громадського порядку, які не мають ніякого відношення до державних правоохоронних органів. Деякі з них мають офіційний статус комунальних підприємств, інші значаться як «громадські формування». Теоретично вони повинні допомагати правоохоронцям, але фактично самі нерідко стають причиною скандалів і конфліктів.

ДЕ, ЩО І ЯК? За даними народного депутата Мустафи Найєма, подібного роду формування діють у шістнадцяти містах України. А саме: в Києві, Одесі, Вінниці, Дніпрі, Харкові, Кам’янському, Луцьку, Ірпені, Чернігові, Кривому Розі, Кам’янець-Подільському, Білій Церкві, Івано-Франківську, Сумах, Хмельницькому та Львові. У різних містах вони називаються по-різному: «муніципальна охорона», «муніципальна варта», «муніципальна дружина» або навіть «муніципальна поліція».

Такі формування створюються міською владою і реєструються як комунальні підприємства. В їх завдання входить виконання контролюючих адміністративних функцій. «Вартові» охороняють міське майно, контролюють дотримання правил паркування, встановлення МАФів і вуличної торгівлі, а також стежать за чистотою вулиць. При цьому статути таких підприємств дозволяють їх співробітникам застосовувати силу, використовувати травматичну зброю і спецзасоби, затримувати і перевіряти документи громадян.

А ЦЕ ВЗАГАЛІ ЗАКОННО? За законопроект «Про муніципальну варту» Верховна Рада проголосувала в першому читанні ще в 2015 році. З тих пір депутати про проект «забули». Проте місцева влада почала активно створювати муніципальні формування – благо, таке право їм гарантує Закон «Про місцеве самоврядування». Правда, повноваження подібного роду організацій цей закон не визначає. Тому кожне КП керується власним статутом, а повноваження співробітників у різних містах – різні. Наприклад, у Львові «стражники» мають право стягувати паркувальний збір і контролювати торгівлю алкоголем і тютюном, а їх колеги з Чернігова таких повноважень не мають.

ЧОМУ ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНО? Правозахисники до діяльності муніципальних «поліцій» ставляться з підозрами. За їх словами, існування охоронних КП може становити загрозу для прав і свобод українців. По-перше, неприпустимо, щоб організації з невизначеним статусом підміняли собою правоохоронні органи. По-друге, діяльність «стражників» відкриває величезне поле для корупції і зловживань – першою чергою це стосується повноважень у сфері контролю організації торгівлі. По-третє, існує ризик, що охоронні КП стануть зброєю в руках місцевої влади і пов’язаних з ними бізнесменів. Нарешті, по-четверте, легальна можливість застосовувати силу привертає правих радикалів, які підміняють охорону громадського порядку своїми власними уявленнями про те, яким цей порядок повинен бути.

Крім того, правозахисники переконані, що застосування сили і затримання людей «муніципалами» суперечить закону.

ЩО РОБИТИ? За словами Мустафи Найєма, є два простих інструменти, які дозволяють навести порядок у цьому питанні. Депутат вважає, що Міністерство юстиції має припинити практику автоматичної реєстрації статутів охоронних КП, якщо вони суперечать закону. А МВС не повинно видавати таким підприємствам ліцензії на охоронну діяльність без перевірки їх реальної діяльності.

Ну а поки цього не зроблено, якщо ви вважаєте, що муніципальні «правоохоронці» перевищують свої повноваження і порушують закон, правозахисники рекомендують негайно викликати правоохоронців справжніх.

Читайте також: ХТО В КОГО І ЧОМУ СТРІЛЯВ У КИЄВІ

Поделиться

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Читайте на ETCETERA

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами