О ЧЁМ ГОВОРЯТ? 1006

Глибокі традиції: як підкуповували українських виборців в ХІХ столітті?

Горезвісна «гречка» як спосіб завоювати підтримку виборців – зовсім не сучасний винахід. Виявляється, купувати голоси на виборах в Україні почали ще в ХІХ столітті. EtCetera розповість, як це було.

ВИБОРИ ПО-ГАЛИЦЬКИ. В кінці ХІХ століття Галичина входила до складу Австро-Угорської імперії. Місцеві жителі голосували за депутатів австрійського Рейхсрату і Галицького сейму. Втім, до 1907 року загального виборчого права в імперії не було, тож голосування проходило по куріях: виборців розділили на кілька груп, для кожної з яких правила були різними. Найскладніше доводилося селянам: спочатку в селах обирали виборців, а вже потім вони вибирали безпосередньо депутатів. Вся система була влаштована таким чином, що перевагу на виборах мали польські поміщики, а кандидати від українських селян майже завжди опинялися в програші.

Втім, невдачі селянських кандидатів пов’язані не тільки зі складнощами виборчої системи. Історики свідчать: жодна виборча кампанія на Галичині не обходилась без інтриг, фальсифікацій і підкупу. Вираз «галицькі вибори» навіть став крилатим серед австро-угорських журналістів.

Глибокі традиції: як підкуповували українських виборців в ХІХ столітті?

ЗА КОВБАСУ. Судячи з повідомлень тогочасної преси, голос вибірника в різний час і на виборах різного рівня коштував від 10 до 100 австрійських крон. Іноді кандидати обіцяли виборцям посприяти вирішенню їх справи в суді (або навпаки – погрожували ускладнити справу в разі «неправильного» голосування). Але найбільш дієвим і популярним способом підкупу, як і зараз, була роздача продуктів. Місце гречки тоді займала ковбаса. За підрахунками одного з тодішніх депутатів, на виборах 1895 року виборці з’їли 70 кілометрів цього продукту.

До речі, свідомі громадяни недолюблювали тих, хто продавав свій голос, і називали їх «хрунями» (хрунь – підлий, запроданець, зрадник – EtCetera).

Глибокі традиції: як підкуповували українських виборців в ХІХ столітті?

І ВІН ТЕЖ. Жертвою брудних політичних технологій став і знаменитий письменник Іван Франко. Він був лідером опозиційної Радикальної партії, яка відстоювала інтереси селян, тому польські поміщики робили все можливе, щоб не пустити Франка у парламент. У 1895 році письменник балотувався до Галицького сейму від Тернополя. Однак виборці віддали перевагу його конкуренту – графу Пінінському. Секрет перемоги графа був простий: його «агітатори» зустрічали виборців на вулиці і вели в шинок, де щедро пригощали горілкою та ковбасою, пояснюючи при цьому, за кого треба голосувати.

Проти Івана Франка застосовувалися і більш витончені технології: одного разу люди конкурента вкрали у нього черевики, щоб письменник не зміг прийти на зустріч з виборцями.

ВІДДАЙ КАРТКУ! На виборах в Галичині використовували і тітушок. Тоді їх називали «вуличниками» і набирали з дрібних кримінальників, хуліганів та інших люмпенів. В день голосування «вуличники» зазвичай підловлювали непоступливих вибірників на вокзалі, били їх і відбирали «легітимаційну картку» – пропуск, без якого на виборчу дільницю не пускали.

«Вуличники» орудували і в самому залі для голосування. Вони ображали виборців, провокували бійки, загалом, робили все для того, щоб перешкодити вільному волевиявленню громадян.

Крім того, на виборах ХІХ століття нерідко просували потрібних людей до виборчих комісій і оголошували недійсними результати виборів, які не влаштовували тодішню політичну еліту.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами