Не проЕкт, а проЄкт: навіщо Україні новий Правопис і що не так зі старим?

До 15 вересня 2018 року триватиме громадське обговорення проекту нової редакції Українського правопису. Є сумніви щодо того, чи дослухаються члени правописної комісії до голосу народу, проте можливість висловитися щодо запропонованих змін, а також запропонувати власні є. EtCetera знайомився з новою редакцією Мовної Конституції  України та з’ясовував, чому так багато людей нею незадоволені. 

ЗМІНИ. Якщо нову редакцію буде ухвалено, то замість «проект» та «проекція» треба буде писати «проєкт» та «проєкція», тому що в словах з латинським коренем -ject- звукосполучення [je] послідовно передаватиметься через українське є, як і в слові об’єкт.

Щодо іншомовних прізвищ та імен людей ухвалено компромісне рішення: допустити варіантне передавання звука [g] буквою «г» (Ва́ско да Га́ма, Вергі́лій, Га́бсбург, Гарсі́я, Грегуа́р, Гонга́дзе, Гулліве́р) і буквою «ґ» (Ва́ско да Ґа́ма, Верґі́лій, Га́бсбурґ, Ґарсі́я, Ґреґуа́р, Ґонґа́дзе, Ґулліве́р).

Про літери «и» на початку слова (индик) та «т» замість «ф» у деяких запозичених словах, а також деякі інші зміни EtCetera писав раніше

Лариса НІЦОЙ, дитяча письменниця, громадська діячка:

Не бійтеся цього правопису. Ніхто вас не примушуватиме одразу говорити так, як буде у відновленому правописі. Ніхто не скаже: «Вчора говорив отак, а сьогодні вже кажи Инакше». Чи відчуло суспільство якусь напругу чи труднощі з нещодавнім поверненням нашої літери «ґе»? Не відчуло. Так і тут. Існуватимуть паралельні форми.

За словами експертів, нинішні зміни – це часткове повернення до Правопису зразка 1928 року та скасування надлишкових, не властивих українській мові або застарілих правил.

НАВІЩО. Майже століття Україна користується правописом, який штучно наближує українську мову до російської, розмиваючи межі між двома мовами на користь другої. Хоча ще в 1919 році Українська академія наук схвалила перший в історії України офіційний загальнодержавний правописний кодекс, а в 1928 році нарком освіти УСРР Микола Скрипник затвердив Український правопис (так званий «харківський» правопис, бо Всеукраїнська правописна конференція відбувалася саме у Харкові). Викладені в них мовні норми відповідали українській мовній дійсності, підкреслювали автентичність мови та використовували її художні засади. Далі настали часи русифікації і знищення тих рис, які відрізняли українську мову від російської та інших.

Процес повернення до засад харківського правопису почався в кінці 1980-х років і продовжується до сьогодні. Кожного разу, коли вносяться якісь зміни до чинного Правопису, відбувається велика дискусія і суспільство зазвичай чинить спротив цьому. Так було, наприклад, із поверненням до абетки літери «ґ».

Проте процес впровадження мовних змін – чи то у відповідь на нові мовні явища, чи то як повернення до суто українських норм, що діяли до 1930-х років – незворотній. Адже, по-перше, мова дійсно змінюється, по-друге, жоден правопис будь-якої мови не може бути вичерпним, по-третє, в нашому випадку історичні процеси потребують змін мовного коду українців.

КРИТИКА. Не всі однозначно сприйняли ініціативу зі зміни правописних норм української мови. Так, мовознавець Ірина Фаріон в ефірі одного з телеканалів заявила, що нова редакція суперечить проектові Українського правопису 2003 року, який означав повернення до норм 1928 року. Саме тоді, говорить Фаріон, було створено правопис, який найбільше відповідає фонетико-морфологічній природі української мови. Нинішня ж редакція, на її думку, тягне за собою «шлейф радянської української мови», впроваджуючи мовний дуалізм, коли старі та нові форми можуть вживатися паралельно, наприклад, «кафедра» і «катедра», «аудиторія» і «авдиторія». Пунктуаційні ж зміни, як і написання слів через дефіс чи окремо – це технічні моменти, які не впливають на процес дерадянізації мови, який сьогодні має бути в пріоритеті.

На думку українського письменника Юрія Винничука, нова редакція є нормальною, проте в ній не вистачає кардинального скорочення вживання деяких розділових знаків. Наприклад, письменник пропонує повністю скасувати крапку з комою, яку не використовують навіть ті автори, які пишуть довжелезні речення на сторінку і більше. Також Винничук вважає, що в сучасній українській мові забагато ком. Такої їх кількості немає ні в чеській, ні в хорватській мовах, проте є в російській.

ПРОБЛЕМА. Напевно, найбільшою проблемою впровадження нової редакції Українського правопису стане друк підручників та навчальних посібників для оновлення хоча б шкільних та інших навчальних бібліотек. Швидко це не відбудеться (нагадаємо, що навіть розрекламована Нова українська школа в цьому році отримає підручники із запізненням, а можливо, і не в повному обсязі). А це означає, що кілька найближчих років (у найкращому випадку) від дітей будуть вимагати написання вже за новими правилами, в той час як у підручниках все буде написано за старими. Це додасть мороки вчителям. А унормований дуалізм (використання паралельно кількох форм слів) призведе до того, що одні видавництва друкуватимуть тексти за однією нормою, а інші – за іншою. Те ж саме зі ЗМІ: хтось буде говорити «катедра», «авдиторія» та «иній», а хтось по-старому – «кафедра», «аудиторія», «іній».

КОМПРОМІС. В цілому, усі згодні з тим, що Український правопис, яким наша країна користується зараз, штучно наближує українську мову до російської. Однак погляди на те, як змінити ситуацію, у всіх різні. Одні вважають, що варто демократизувати правопис, дозволивши паралельно використовувати і звичні для нас форми, і ті, що вийшли з ужитку, але є суто українськими. Інші впевнені, що потрібно повністю відмовитися від російських мовних форм і повернутися до правопису 90-річної давності.

Міносвіти у своєму поясненні того, як працювала Правописна комісія та що за зміни пропонуються у новій редакції, зазначило, що деякі елементи «харківського» правопису, наприклад, написання «лямпа», «фльота» та «кляса», взагалі не обговорювалися мовознавцями, «оскільки пропозицій щодо поновлення їх в українській мові не надійшло». Крім того, стара норма написання закінчення «-и» в іменниках третьої відміни на «-ть» після приголосного (гідности, незалежности, радости, смерти, чести, а також крови, любови, Білоруси) новою редакцією дозволена лише в художніх текстах, хоча раніше нею користувалися повсякчас.

Очевидно, що українське суспільство ще не готове сприйняти такі кардинальні зміни, тож вірогідніше за все Кабмін ухвалить «компромісний» Український правопис (той, що винесено зараз на громадське обговорення) із паралельними формами. Що фактично ніяк не вплине на суспільне мовлення. Водночас, не можна відкидати і того факту, що мовна практика радянських та пострадянських українців також є частиною нашої орфографічної традиції.

Ознайомитись із проектом нової редакції можна ТУТ.

Читайте також: НА НИЗЬКОМУ СТАРТІ: ЯК ЗА ТИЖДЕНЬ ПОВЕРНУТИ ШКОЛЯРА В РЕЖИМ НАВЧАННЯ

Поделиться

Читайте на ETCETERA

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами