Навіщо українці прибирають сміття за іншими людьми? Це якийсь новий флешмоб?

В Україні поширюється новий вид активізму – плоггінг. Люди виходять на пробіжку і заодно збирають сміття, яке трапляється їм на шляху. Їх ніхто не змушує, їм ніхто не платить, часто вони навіть не афішують це. У чому сенс такого активізму, дізнавався EtCetera.

Навіщо українці прибирають сміття за іншими людьми? Це якийсь новий флешмоб?

НЕ ТАКІ ЯК ВСІ. «Всі думали, що я безхатченко», – так описує реакцію оточуючих на свій еко-активізм харків’янин Сергій Прескорник. Він живе поряд з лісом і, коли виходить на пробіжку, бере з собою пакет і пару рукавичок – з їх допомогою він збирає кинуті кимось пляшки, папір та інше сміття. Всього за місяць, виходячи в ліс кілька разів на тиждень, він зібрав 60-80 кг відходів. Говорить, що найчастіше на шляху трапляються пластик, скло і вологі серветки.

У Харкові Сергій не єдиний, хто прогулянки або заняття спортом поєднує з прибиранням. У своєму Інстаграмі він закликає людей приєднуватися до нього, і молодь часто відгукується. Та й Харків – не першопроходець в такому еко-активізмі. Спортсмени, «собачники» і просто компанії однодумців роблять те ж саме в Одесі, Запоріжжі, Дніпрі та Києві.

«Живу в Фонтанці (Одеська область). Я і мої сусіди-собачники вранці прибираємо після відпочиваючих недопалки і пляшки, пакети з одноразовим посудом, дитячі памперси», – розповідає Вікторія Томіна.

«Люди називали мене ненормальною, коли я збирала обгортки і серветки на дитячому майданчику, де грається мій син. Деякі думали, що я прибиральниця: вказували, де ще потрібно прибрати, обурювалися, що у мене немає ні віника, ні совка», – говорить киянка Юлія Берегова.

Для Сергія, Юлії та Вікторії прибирання чужого сміття – це питання їх власного комфорту. Хоча багато українців, опиняючись на природі серед куп сміття, все ще вважають прийнятним збільшувати ці купи, але не позбуватися від них.

Навіщо українці прибирають сміття за іншими людьми? Це якийсь новий флешмоб?

ЕКО-ТРЕНД. Те, чим займається Сергій Прескорнік, в світі називають плоггінгом – від шведських слів «бігати» і «прибирати». Саме в Швеції цей тренд і зародився, а після того як його підтримали активісти PlasticPatrol, ініціативи з позбавлення Світового океану від пластику, він поширився по всьому світу.

Весь 2018 рік плоггінг був своєрідним мережевим челленджем. Потрібно було не тільки зібрати сміття, а й «похвалитися» цим з соцмережах, виклавши фото зібраного з хештегом # plogging. Завдяки цьому з кожним днем ​​до ініціативи приєднувалося все більше і більше людей. Причому багато хто не обмежувався пробіжками, а організовували великі акції з прибирання пляжів, водоймищ і лісів, до яких підключалися школярі, студенти та робітничі колективи.

До речі, в Україні навіть утворився свій плоггінг-клуб. Він об’єднує небайдужих киян і поширює ідеї еко-активізму через Фейсбук, ЗМІ та еко-форуми. Активістка і організатор плоггінг-клубу Олена Ханчанова говорить, що рух швидко зростає, і змінюються підходи до збирання. Якщо раніше бігуни використовували одноразові пакети і рукавички, то тепер перейшли на багаторазові, щоб не додавати сміття.

Поки що київське «еко-угруповання» найбільше і найбільш організоване в Україні. Спроби повторити цей досвід в Одесі та в інших містах не увінчалися успіхом. Втім, сама ідея плоггінга досить нова і перспективна. Активісти називають її «перезапуском радянських суботників» і говорять, що відсутність зобов’язалівки і жорсткої організації якраз і привертає людей – це і є справжній еко-активізм.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами