Навіщо політики звинувачують одне одного? Чому вони всюди бачать зраду?

У ЧОМУ СПРАВА?

Слово «зрада» увійшло в лексикон українців з часів Майдану. Спочатку воно поширилося в політизованому сегменті соцмереж, але з часом це слово українці почали використовувати в побутовому мовленні. Називати «зрадою» все, що йде не за планом. EtCetera дізнавався, чому політики постійно говорять про зраду і звинувачують в ній одне одного.

ЯКА БУВАЄ ЗРАДА?

Українських політиків звинувачували в зраді з різних приводів. Наприклад, у 2016 році працівник інформаційного відділу УПЦ КП Андрій Ковальов розкритикував Анатолія Гриценка за те, що політик вінчався в храмі Московського Патріархату. Такий вчинок, на його думку, не патріотичний.

Дуже популярні серед політиків звинувачення одне одного в корупції, зраді державних інтересів, популізмі, розкраданні державного майна, фальсифікації результатів виборів, сепаратизмі та змові з Росією. Нерідко такі звинувачення стають взаємними.

ЩО ЦЕ ДАЄ?

Звинувачуючи своїх суперників, політики переслідують декілька цілей.

По-перше, вони намагаються відвернути увагу виборців від власних промахів і нечистоплотних вчинків.

По-друге, «переводячи стрілки» на опонента, політик маскує відсутність власної програми. Найчастіше такий політик не може запропонувати виборцям конструктивні рішення. Коли кандидату нічого сказати про те, ким є він сам, він починає позиціонувати себе за рахунок образи опонента. Це дає політику точку опори, на якій він будує своє спілкування з виборцями.

По-третє, звинувачуючи іншого, політик вважає, що буде сам добре виглядати на тлі «викритого» ворога.

ЦЕ ПРАЦЮЄ?

Як правило, очікування політиків-обвинувачів не виправдовуються. Більш того, нерідко їх спроби очорнити конкурентів спрацьовують проти них.

Олександра РЕШМЕДІЛОВА, політичний аналітик:

Політик намагається замазати всіх брудом, і при цьому залишитися «в білому фраку». Але це не спрацьовує: у бруді в результаті вимазуються всі, а сам політик втрачає рейтинг. Свіжий приклад такої невдалої практики – інформаційна кампанія Петра Порошенка, спрямована проти Володимира Зеленського. Чинний Президент намагався очорнити Зеленського і налаштувати виборців проти нього. Але в підсумку він домігся протилежної реакції: люди почали сприймати Зеленського як жертву несправедливого наклепу і стали переходити на його сторону.

Крім того, «зрадник» автоматично отримує від того, хто його звинувачує, ще один приємний бонус: безкоштовну рекламу.

Олександра РЕШМЕДІЛОВА, політичний аналітик:

Коли політик намагається обмовити опонента, він думає, що «прокачує» свій рейтинг. Але насправді він робить подвійну роботу: згадуючи конкурента в медіа, він привертає до його фігурі увагу виборців. Хоча для політика було б вигідніше говорити тільки про себе самого, чи не нагадуючи про існування «ворога». Тоді виборці менше думали б про нього.

ЩО РОБИТИ ВИБОРЦЯМ?

На думку Олександри Решмеділової, взаємні звинувачення, поливання брудом і гра в політичні «кішки-мишки» характерні для сучасної української політики.

В цілому такий стан речей – тривожний дзвіночок для суспільства. Від політичних інтриг, в кінцевому рахунку, страждають не тільки політики, а й народ: спостерігаючи за низькопробними махінаціями народних обранців, люди поступово деградують. Для того щоб змінити цю картину, потрібно підвищувати рівень політичної грамотності населення і міняти політичну систему.

Олександра РЕШМЕДІЛОВА, політичний аналітик:

Люди підтримують Зеленського, тому що він не слідує старим стандартам у політиці. Багато українців бачать в ньому своєрідного Нео, який зламає Матрицю – стару політичну систему. Питання в тому, чи вийде у нього це зробити?

ЛІКИ ВІД ПІДОЗРІЛОСТІ

Глава міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун вважає, що у політиків можуть бути і більш прозаїчні причини шукати ворогів. На її думку, думки про зраду може провокувати нестача сну. На своїй сторінці в Фейсбук чиновниця опублікувала пост, у якому рекомендує спати не менше семи годин на добу.

Уляна СУПРУН, в.о. міністра охорони здоров’я:

Брак сну сприймається мозком як тривожність. Людина ризикує потрапити в замкнене коло: прокинутися серед ночі, думати про зраду, наступного дня відчувати втому і ще більшу тривогу, і знову не спати через подвійну бентежність.

Часу на сон у політиків дійсно залишається мало: деякі з них працюють до 16 годин на добу. Тому сплять вони всього 4-5 годин.

Однак виборці можуть змусити політиків поступово відмовитися від брудних технологій. Кандидати звинувачують одне одного у всіх тяжких, тому що населення поки стежить за їх іграми. Коли інтерес до витівок нових «зрадників» вичерпається, політики змушені будуть шукати інші способи завойовувати симпатії виборців.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами