Наші свята: як святкували Новий рік і Різдво в Київській Русі?

Сьогодні складно уявити собі Новий рік і Різдво без ялинки і подарунків. Але так було не завжди. Напередодні Нового року EtCetera розповість, як відзначали зимові свята на українських землях в минулому. Новорічну подорож у часі ми почнемо з епохи Київської Русі.

КОЛИ СВЯТКУВАЛИ? Ні в одному історичному джерелі немає точної вказівки на те, коли і як відзначали Новий рік у язичницькі часи. Втім, більшість істориків припускають, що у древніх слов’ян рік міг починатися в березні – в день появи нового Місяця напередодні весняного рівнодення.

Прийняття християнства ще більше заплутало ситуацію. Справа в тому, що в Київській Русі одночасно існували кілька календарів. Один з них «призначав» Новий рік на 1 березня, а інший, запозичений з Візантії, – на 1 вересня. А на 1 січня початок року перенесли тільки в XIV віці, після того як українські землі ввійшли до складу Литви та Польщі.

ЯК СВЯТКУВАЛИ? За останні десятиліття з’явилося безліч публікацій з описом нібито старовинних новорічних традицій давньої Русі. Більшість з них – просто домисли, якщо не відверті вигадки. Насправді, ми не так вже й багато знаємо про те, як святкували наші предки.

Тим не менш, деякі звичаї дійсно мають дуже давнє походження – взяти хоча б колядки. Багато з них збереглися ще з язичницьких часів. Наприклад, в одній карпатській колядці розповідається про те, що світ створений не біблійним Богом, а два голуба.

Тож не дивно, що такі звичаї церква називала «бісівськими ігрищами» і намагалася заборонити. Навіть в кінці XVI століття знаменитий проповідник Іван Вишенський повчав: «Коляди з міст і сіл вченням виженіть, не хоче бо Христос, щоб при його різдві диявольські коляди мали місце, але нехай їх в свою безодню занесе. «Щедрий вечір» з міст і сіл в болота заженіть, нехай з дияволом сидить, а не ганьбить християн».

Втім, в боротьбі між християнством і колядками перемогли останні, – і церква змушена була з цим змиритися.

ЩО ЇЛИ? Про різдвяний стіл Київської Русі відомо ще менше, ніж про новорічні звичаї. Правда, є виключення – ми точно знаємо, що вже в ті далекі часи на свято варили кутю. Цю традиційну страву згадує літописець Нестор у «Повести временных лет» за 997 рік. За словами істориків і етнографів, найчастіше кутю готували з пшениці, рідше – з ячменю.

БЕЗ ПОДАРУНКІВ. А от подарунки під ялинку мешканцям Київської Русі ніхто не приносив: ані діда Мороза, ані Санта-Клауса вони не знали, а святий Миколай хоч і був їм знайомий, але ніяк не асоціювався з новорічними святами.

Звичай дарувати подарунки з’явився значно пізніше, як, до речі, і сама новорічна ялинка, – але про це ми розповімо в одному з наступних матеріалів.

Читайте також: ІСТОРІЯ ВИХІДНИХ І СВЯТКОВИХ ДНІВ В УКРАЇНІ

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами