Наші свята: як святкували Новий рік і Різдво українські козаки?

EtCetera продовжує розповідати про те, як святкували зимові свята на українських землях в минулому. Сьогодні ми перенесемося в часи українського козацтва і розповімо, що робили, що їли і пили, як веселилися козаки, і чи так уж відрізнялися тодішні святкування від нинішніх.

РІЗДВО НА СІЧІ
За часів Запорізької Січі Різдво вважалося одним з найголовніших і шанованіших святкових днів року. Відповідно, й відзначали його козаки з великим розмахом.

«ОФІЦІЙНА ЧАСТИНА». Рано вранці 6 січня запорожці надягали свій кращий одяг, брали найкращу зброю і збиралися на площі перед церквою. Кожен курінь (військова одиниця, кілька сотень козаків) стояв під своєю хоругвою – прапори з такої нагоди спеціально підфарбовували. Яким би не був мороз, до кінця церковної служби козаки стояли без шапок.

Після закінчення богослужіння священики виходили з церкви і прямували до Дніпра. За ними йшли і козаки. Тут проходила ще одна служба. Кожен раз, коли священик занурював хрест у воду, запорожці стріляли в повітря.

ОТАМАНУ «ПІД ЯЛИНКУ». Втім, церковними церемоніями свято не обмежувався. Протягом усього різдвяного тижня козаки ходили вітати начальство – кошового отамана, писаря, суддю і осавула. Їм приносили подарунки. «Уряд», в свою чергу, в боргу не залишався, пригощаючи запорожців хмільними напоями та ласощами.

РІЗДВО ПРИ ГЕТЬМАНСКОМУ ДВОРІ
СВІТСЬКА ТУСОВКА. У XVIII столітті центр різдвяних святкувань перемістився з Січі в гетьманську столицю – спочатку в Батурин, а потім до Глухова. Сюди на Різдво з’їжджався весь тодішній «бомонд» – козацька старшина, полковники, вище духовенство, чиновники, а також генерали і офіцери розквартированих в Україні російських військ. Кожного з високих гостей супроводжували численні домочадці, а також слуги, візники, кухарі і козаки-охоронці. В каретах і візках везли необхідні «люксуси»: парадний одяг, посуд, подарунки і навіть меблі.

Святкування починалося вранці 6 січня. Ті, кому пощастило бути запрошеними до гетьманського двору, в порядку суворої черги підходили вітати господаря і вручити йому «поклони» (подарунки). Після цього їх чекав легкий обід і богослужіння в одному зі столичних соборів. Коли на небі спалахувала перша зірка, починався бенкет. Гуляли до пізньої ночі, а якщо точніше – то доти, поки господар і гості могли стояти на ногах.

ЗНАЙОМІ ТРУДНОЩІ. До слова, у бажаючих відзначити Різдво «на широку ногу», в XVIII столітті виникали такі ж проблеми, як і в наш час. Відомий мемуарист Яків Маркевич не раз обурювався жадібністю глухівських міщан, які напередодні свят заламували нечувані ціни на оренду будинків, дрова, свічки і продукти.

ЩО ПОДАРУВАТИ КОЗАКУ? Найбільш цінними подарунками серед козацької верхівки в XVIII столітті вважалися ласощі і різні екзотичні товари. Наприклад, чорна ікра, мандарини та лимони, привезені з країн Середземномор’я вина, зацукровані фрукти, тростини, годинники, шовкові пояси і хустки. Прості козаки і міщани підносили один одному презенти скромніші: цукрові «голови» і здобні калачі.

НОВИЙ РІК ПО-КОЗАЦЬКИ
У XVIII столітті зустріч Нового року мало нагадувала нинішню. Ввечері 31 грудня козацька старшина збиралася у вузькому колі, вечеряли і грали в карти – без салату олів’є, тостів і навіть без шампанського. Зате на наступний день було прийнято відправлятися в гості до старших по чину або навіть до самого гетьмана. Такі візити обов’язково закінчувалися застіллям, яке за масштабом не поступалось різдвяному.

СВЯТКОВИЙ СТІЛ

У Запорізькій Січі святкові столи не відрізнялися особливою вишуканістю. Частування, які подавали на стіл, були досить скромними: тетеря (пшоняна каша), щерба (рибна юшка), риба, іноді дичина і галушки, і в зовсім вже рідкісних випадках – вареники. Все це запивали пивом і медом.

Зате в XVIII столітті різдвяні і новорічні столи ломилися від страв. Святвечір, природно, не обходився без традиційної куті. Правда, їли її, в основному, прості міщани і козаки. Козацька старшина вважала за краще калачі і булки з маком і родзинками.

Але головними на різдвяному столі були м’ясні страви – все-таки закінчився Великий піст! Столи козаків і селян прикрашали ковбаси, копчена і в’ялена шинка, а старшина ласувала дичиною, запеченими або зажареними поросятами і індиками, паштетами, гусячою печінкою, грибами в оцті і осетриною. На десерт подавали каву, щербет, марципани, а в найбагатших будинках – безе, пудинги і тістечка.

Найпрестижнішими напоями вважалися імпортні вина: рейнвейн і мальвазія. Почесне друге місце займали аїрна горілка і різноманітні настоянки – апельсинові, кминні, вишневі, персикові і грушеві.

КОЗАЦЬКІ ЗАБАВИ
У Запорізькій Січі в різдвяні дні на площі виходили співаки і музиканти, а особливим шиком вважалася святкова стрільба з гармат.

У XVIII столітті на зміну гарматам прийшли феєрверки і салюти. Причому до справи підходили дуже серйозно: організацією шоу завідувала Генеральна артилерія. Бувало, що за тиждень свят на феєрверки витрачали половину річного запасу пороху. Втім, воно того варте – тодішні піротехніки вміли створювати за допомогою салютів цілі фігури з ініціалами гетьмана та інших високопоставлених осіб.

Не обходилося свято і без музичного супроводу. Зустріч високих гостей супроводжували литаври і труби, а слух гостей за святковим столом радували оркестри ріжків і хори студентів.

Своєрідною розвагою були дуелі. Беручи до уваги, що козацька старшина і офіцерство ніколи не відмовляли собі у випивці, їх в різдвяні дні траплялося чимало.

Читайте також: КАРТИ, СЕКС І СУПЕРГЕРОЇ: ЗАПОРІЗЬКА СІЧ, ЯКУ МИ НЕ ЗНАЄМО

 

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами