Наша Друга світова: як українці воювали в арміях союзників

Уродженці і вихідці з України боролися проти Гітлера і його союзників в різних арміях і на різних фронтах: від Атлантики до Єгипту. А деякі з них стали справжніми героями в тих країнах, під чиїми прапорами боролися.

ПОЛЬЩА. Як відомо, саме Польща стала першою жертвою гітлерівської агресії. На той момент до складу цієї держави входили землі Західної України. Тому не дивно, що в польській армії, яка прийняла на себе перший удар німецького вермахту, було чимало українців. За підрахунками істориків, від 106 до 112 тисяч уродженців Галичини і Волині боролися в її рядах. Близько 8 тисяч з них загинули в боях проти нацистів. Цікаво, що більшість українських політичних партій, які перебували в жорсткій опозиції до польського уряду, все ж закликали своїх прихильників захищати Польщу і боротися проти Гітлера. Навіть після того, як Польща капітулювала, чимало українців записалося в польський корпус генерала Владислава Андерса, який бився у складі британської армії.

Володимир ЯНІВ. Штурм монастиря Монтекассіно в Італії, в якому закріпилися німецькі війська, став одним з найбільш кровопролитних боїв Другої світової війни. Головну роль в ньому зіграв корпус генерала Владислава Андерса. Одним з бійців корпусу був підхорунжий Володимир Янів, офіцер довоєнної польської армії і колишній в’язень сталінських таборів. У складі армії Андерса він бився з нацистами на Близькому Сході і в Італії. Під Монтекассіно Володимир Янів врятував п’ятьох офіцерів, за що був нагороджений вищою військовою нагородою Польщі – орденом Військової доблесті.

США І КАНАДА. Світова війна не обійшла стороною і українську діаспору в Північній Америці. Після нападу японської авіації на Перл-Харбор українська газета «Народна воля» виступила з передовицею, в якій закликала всіх американських українців захистити країну, що стала для них новою батьківщиною.

Серед американських військових, які брали участь в знаменитій висадці союзників у Нормандії, налічувалося близько 40 тисяч українців. Воювали американці українського походження і на Тихому океані. А в канадській армії, за різними джерелами, налічувалося від 35 до 50 тисяч українців. Причому багато з них пішли на фронт добровольцями.

Майкл СТРЕНК. Напевно, кожному американцеві знайома знаменита фотографія Джо Розенталя «Підняття прапора над Іодзімою». На ній зображені шестеро морських піхотинців, які піднімають прапор США на вершині гори Сурібачі на японському острові Іводзіма (битва за Іводзіму – перша військова операція американських військ на території Японії). Один із зображених на ній солдат – наш співвітчизник Майкл Стренк.

Він народився в Закарпатті, але в дворічному віці батьки привезли його в Америку. З початком війни Стренк записався в армію, відзначився у боях на Тихому океані. Саме він командував загоном, що встановив увічнений фотографом прапор. На жаль, до перемоги Стренк не дожив – він загинув у бою в березні 1945 року. Цікаво, що Майкл Стренк за життя так і не отримав громадянства США. Дізнавшись про це, товариші по службі Майкла вимагали відновити справедливість. І домоглися свого – у 2008 році сертифікат про громадянство Стренка урочисто вручили його сестрі Мері.

ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА. Влітку 1943 року на території СРСР були сформовані чехословацькі військові частини. В оперативному відношенні вони діяли у підпорядкуванні радянського командування, але політично підпорядковувалися емігрантському уряду Чехословаччини, який перебував у Лондоні. Серед бійців цих частин було чимало уродженців українського Закарпаття, яке до 1939 року входило до складу Чехословаччини.

Степан ВАЙДА народився на Закарпатті, входив до української організації «Просвіта». Після окупації рідного краю угорськими військами в 1939 році він вирішив бігти в Радянську Україну. Там молодого закарпатця заарештували за нелегальний перехід кордону і відправили в трудовий табір. Коли в СРСР був створений батальйон з громадян Чехословаччини, Вайда записався в його лави. Спочатку як рядовий танкіст, а потім як командир танкового взводу він брав участь у визволенні Києва і рідного Закарпаття. Степан Вайда загинув від кулі гітлерівського снайпера в квітні 1945 року. Посмертно він був нагороджений Чехословацьким військовим хрестом.

Читайте також: ЯК УКРАЇНЦІ ФРАНЦІЮ ВИЗВОЛЯЛИ

Поделиться

Читайте на ETCETERA

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами