Народний фронт: без рейтингу, але у владі

ЗВІДКИ ВЗЯВСЯ?

Як і Блок Петра Порошенка, «Народний фронт» створювався в авральному порядку під парламентські вибори 2014 року. Однак якщо БПП був досить різношерстим об’єднанням різноманітних груп впливу і окремих особистостей навколо Президента, то «фронтовики» куди більше нагадують організовану команду.

На чолі партії стали ключові фігури тодішнього керівництва країни: глава уряду Арсеній Яценюк, спікер парламенту Олександр Турчинов і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Ядро партії складали колишні члени старої партії Яценюка «Фронт змін» і недавні учасники партії «Батьківщина», чиї політичні шляхи розійшлися з лідером партії Юлією Тимошенко. Крім того, в партійний список включили деяких активістів Самооборони Майдану на чолі з Андрієм Парубієм, а також багатьох командирів добровольчих батальйонів, які брали участь в АТО.

До речі, спочатку в ряди «Народного фронту» повинен був вступити і командир «Азова» Андрій Білецький, відомий своїми ультраправими поглядами і сумнівним минулим. Але хвиля критики як в Україні, так і на Заході привела до того, що, врешті-решт, Білецький вирішив висуватися в парламент як незалежний кандидат.

Відзначимо також, що організатори «Народного фронту» не стали перейменовувати одну з уже існуючих партій, а зареєстрували нову.

ПАРТІЯ ВЛАДИ

На виборах НФ несподівано посів перше місце за партійними списками. Правда, завдяки депутатам-мажоритарникам Блоку Петра Порошенка все-таки вдалося зібрати найбільшу фракцію у Верховній Раді. Проте, успіх «Народного фронту» гарантував йому особливе місце в правлячій коаліції.

Нагадаємо, ця коаліція спочатку була досить широкою і включала, крім БПП і НФ, ще й «Батьківщину», «Самопоміч» та Радикальну партію. Однак через півтора року після виборів в парламенті сформувалася нова коаліція, виключно з президентської партії і «фронтовиків». Правда, НФ втратив посаду прем’єра – місце Арсенія Яценюка зайняв близький до БПП Володимир Гройсман. Проте, «Народний фронт» зберіг своїх людей на ключових посадах в Кабміні. Тому політолог Костянтин Задирака називає відставку Яценюка «ритуальної жертвою».

ЩО ПРОПОНУЄ?

На виборах «Народний фронт» активніше за інших учасників виборів вдавався до войовничої риторики, обіцяючи виборцям повернути окуповані території. У цьому ж дусі було витримано і передвиборчу обіцянку Яценюка побудувати стіну на кордоні з Росією. Крім того, «фронтовики» намагалися представити себе в якості «сильної команди для складних часів».

В ідеологічному плані НФ можна назвати правоконсервативною партією. Ну а найбільш консервативними діячем партії можна назвати Павла Унгуряна. Він є активним парафіянином однієї з протестантських церков і вельми радикально виступає проти будь-яких ініціатив, спрямованих на підтримку рівноправності спільноти ЛГБТ, а також проти використання слова «гендер» в законодавстві.

Варто також згадати ультраправе минуле глави парламенту Андрія Парубія: до 2004 року він перебував в Соціал-національній партії України (нинішня «Свобода»).

ЗАСІКИ ПАРТІЇ

Головним спонсором «Народного фронту» називають Миколу Мартиненка. У 2014 році він став депутатом Верховної Ради за списками НФ. Правда, вже через рік Мартиненко довелося скласти депутатські повноваження через численні звинувачення в корупції. Тоді ЗМІ писали про нібито величезний вплив політика на енергетичний ринок і деякі держпідприємства.

У той же час, експерти Громадянського руху ЧЕСНО звинувачували «Народний фронт» в непрозорому фінансуванні. Відзначимо також, що місцеві осередки партії офіційно не зареєстровані і, судячи з фінансових звітів, не здійснюють ніякої діяльності.

ГРУПИ ВПЛИВУ

Незважаючи на постійно курсуючи чутки про близький розкол «Народного фронту», партійна фракція в парламенті демонструє рідкісні для української політики єдність і монолітність. Проте, всередині політичної сили існує кілька яскраво виражених груп. Це, наприклад, група Олександра Турчинова, група Арсена Авакова (її рупором в парламенті є Антон Геращенко), а також націоналістично налаштовані депутати Сергій Висоцький і Андрій Левус. Останні, до речі, створили власний політичний рух під назвою «Вільні люди».

ХТО ТУТ ГОЛОВНИЙ?

Безумовним лідером «Народного фронту» є Арсеній Яценюк. Видання «Українська правда», посилаючись на свої джерела в партії, повідомляє, що екс-прем’єр, хоча і не є депутатом, особисто керує фракцією і веде її засідання. При цьому формальним главою «фронтовиків» в парламенті є Максим Бурбак.

ПЕРСПЕКТИВИ

Майбутнє «Народного фронту» здається досить примарним. Партія фактично є заручником власного союзу з БПП. Якщо «фронтовики» покинуть правлячу коаліцію – вони не тільки позбудуться своєї «частки» у владі, а й спровокують дострокові вибори. А за даними соціологів, підтримка НФ в суспільстві – нижче 1%. Крім того, партія дуже слабо представлена ​​в регіонах і в місцевому самоврядуванні.

Втім, навіть якщо вибори відбудуться вчасно, партію під назвою «Народний фронт» ми навряд чи побачимо в майбутньому складі парламенту. Зате з діячами цієї партії нам, ймовірно, доведеться зіткнутися ще не раз – але вже, швидше за все, під новою вивіскою і з новими прапорами.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами