Молодий та ранній. Найзагадковіший український олігарх Сергій Курченко

Коли Сергій Курченко потрапив до списку найбагатших людей країни, йому не було й тридцяти років. Він не живе в Україні вже чотири роки, проте українські політики досі звинувачують один одного у зв’язках з ним. EtCetera розповість про головні віхи біографії найзагадковішого з українських олігархів.

ЗАСНУВАННЯ ІМПЕРІЇ. Ім’я Сергія Курченка почало з’являтися в українських ЗМІ у 2012 році – тоді йому було 27 років. Очолювана Курченком група компаній «Газ Україна» активно торгувала природним і зрідженим газом і нафтопродуктами і вигравала державні тендери. Буквально за кілька років у власності молодого бізнесмена опинилися кілька важливих підприємств, два банки («Брокбізнесбанк» і «Реал банк»), медіа-холдинг UMH Group і харківський футбольний клуб «Металіст».

Критично налаштовані журналісти писали, що такий різкий підйом – результат не стільки підприємницьких талантів Курченка, скільки корисних зв’язків. Зокрема, ходили чутки про близьку дружбу бізнесмена з сином тодішнього генпрокурора Артемом Пшонкою, який, у свою чергу, дружив із сином Президента Олександром Януковичем. Курченка стали називати «смотрящим Сім’ї» і «кишенею Януковича». Втім, сам він всі зв’язки з високопоставленими чиновниками та їхніми родичами категорично заперечував.

ВОЛОДАР ЕФІРУ. Купівля медіа-холдингу UMH Group у його засновника Бориса Ложкіна перетворила Сергія Курченка в справжнього медіа-магната. За оцінками Інституту масової інформації, під його контролем опинилося майже 31% українського радіо-ефіру, 8,2% всієї преси та 7% інтернет-видань. Опозиційні оглядачі запевняли, що контроль над ЗМІ був потрібен Курченку для зачистки інформаційного поля перед прийдешніми президентськими виборами в інтересах Януковича і «Сім’ї». До речі, незважаючи на гучні заяви Генпрокурора Юрія Луценка, багато видань як і раніше залишаються у власності Курченка.

У БІГАХ. У лютому 2014 року Сергій Курченко залишив Україну слідом за втікачем Президентом Віктором Януковичем. У ці ж дні з офісів його компаній  поспіхом виносили техніку, документи та особисті речі співробітників. Пізніше журналістка Севгіль Мусаєва розповідала, що бачила в сміттєвому баку в центрі Києва пропущені через шредер папери з офісу Курченка.

Нова влада країни звинуватила бізнесмена в тому, що його компанія ввозила в Україну нафтопродукти, не сплачуючи податків і зборів, і завдала державному бюджету колосальних збитків. Сергія Курченка оголосили в розшук, а його майно на загальну суму понад 1,5 мільярда гривень (в тому числі 7 літаків і 38 автомобілів) заарештували. У власність держави перейшли Одеський нафтопереробний завод і футбольний клуб «Металіст».

До речі, фінансові санкції проти Курченка ввели також Євросоюз і Канада, а Швейцарія заморозила його банківські рахунки.

НА НОВОМУ МІСЦІ. Опинившись в еміграції в Росії, Сергій Курченко відчуває себе цілком непогано. За інформацією ЗМІ, він придбав мережу автозаправок і кілька видань у Криму, а пов’язані з ним компанії фактично монополізували постачання вугілля з території невизнаних ДНР і ЛНР в Росію. Щоправда, на офіційному рівні самопроголошена влада «республік» всіляко відхрещується від зв’язків з Курченком: у Донецьку йому заборонили займатися бізнесом, а в Луганську взагалі оголосили персоною нон-грата.

Втім, судячи з усього, самому Сергію Курченку такі «заборони» не особливо заважають. В усякому разі, видання Forbes стверджує, що він активно наймає менеджерів у свій новий бізнес – постачання в Росію та інші країни металів з підприємств, розташованих на території невизнаних «республік». Цікаво, що мова йде про підприємства, які раніше належали українським олігархам Рінату Ахметову і Вадиму Новінському, але були «націоналізовані» владою ДНР і ЛНР.

НЕ ЗАБУВАТИ ПРО УКРАЇНУ. Навіть перебуваючи за кордоном, Сергій Курченко продовжує впливати на українську політику. Більше того, його ім’я нерідко використовується в політичному протистоянні. Наприклад, Генпрокуратура стверджує, що саме олігарх-утікач фінансував масові акції протесту прихильників Міхеїла Саакашвілі. Однак сам Курченко зв’язок з опальним політиком заперечує.

«Саакашвілі я не знаю і знати не хочу. А ось з Порошенком ми знайомі і дуже навіть добре», – передає слова бізнесмена видання «Страна».

До речі, в грудні 2017 року Курченко звинуватив Президента України в несплаті податків з продажу медіа-холдингу UMH Group

СЬОГОДНІ СЕРГІЙ КУРЧЕНКО – ЦЕ:

  • п’ять радіостанцій (Ретро FM, «Наше радио», Радио NRJ, «Авторадио», радио «Пятница»);
  • п’ять газет і журналів («Корреспондент», «КП в Украине», «Аргументы и Факты в Украине», «Деньги», «Теленеделя»);
  • шість інтернет-видань (онлайн-версії «Корреспондента» і «КП», сайти football.ua, bigmir.net, kiev.vgorode.ua, tochka.net);

«Кращі друзі» Курченка: директор 35 офшорних компаній Метью Бредлі Адріан, колишні депутати Верховної Ради Олена Бондаренко і Володимир Сальдо.

СЕРГІЙ КУРЧЕНКО ОЧИМА ДРУЗІВ

Олена БОНДАРЕНКО, колишній народний депутат України: «Непросто говорити про те, хто такий Курченко, знаючи, що ти у нього працював. Про своїх колишніх роботодавців я ніколи не скажу погано. І добре не скажу!».

СЕРГІЙ КУРЧЕНКО ОЧИМА ВОРОГІВ

Юрій ЛУЦЕНКО, генеральний прокурор України: «Курченко на мене взагалі справляє враження відвідувача дурдому, а не олігарха».

СЕРГІЙ КУРЧЕНКО ОЧИМА ЕКСПЕРТІВ

Віталій КУЛИК, політолог: «Без сприяння в кремлівських кабінетах і в ФСБ Курченко навряд чи міг би вести бізнес на окупованих територіях і вивозити звідти вугілля».

СЕРГІЙ КУРЧЕНКО СВОЇМИ ОЧИМА

Сергій КУРЧЕНКО, бізнесмен: «Мій бізнес – чесний. І це не всім подобається».

Поделиться

Читайте на ETCETERA

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами