Чому ми не розуміємо мову політиків? Що з ними не так?

Більшість виборців впевнені, що політики умисне їх обманюють. Під час передвиборної кампанії вони обіцяють народу «демократію», «боротьбу з корупцією», «хороші дороги» тощо. А в підсумку в житті людей нічого не змінюється. EtCetera розбирався, чи можливе взаєморозуміння між політиками і народом.

Чому ми не розуміємо мову політиків? Що з ними не так?

УСЯ СПРАВА В СЛОВАХ. Лікар-психотерапевт, президент Вищої школи методології Андрій Курпатов вважає, що будь-які дві людини не можуть зрозуміти одна одну повністю. Відбувається це через те, що люди спілкуються за допомогою слів.

Співрозмовники можуть використовувати в мові одне і те ж слово, але це не означає, що вони вкладають в нього однаковий сенс. Наприклад, якщо мова йде про гроші, то кожна людина підсвідомо сприймає це поняття «на тлі» всіх ситуацій, у яких вона стикалася з грошима або чула про них. У кожного такий досвід буде індивідуальним.

Але через те, що люди використовують одну і ту ж лексику, виникає ілюзія, що вони розуміють слова однаково. Насправді це не так. А якщо мова йде про абстрактні речі (справедливість, обов’язок, правду), то можливість зрозуміти одне одного стає ще меншою.

Чому ми не розуміємо мову політиків? Що з ними не так?

ПАРАЛЕЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ. На думку політолога Наталії Білоус, народні обранці живуть в реаліях, віддалених від життя пересічних громадян. Це ускладнює взаєморозуміння між політиками та виборцями.

Наталія БІЛОУС, політолог:

Чиновники перебувають у своєрідному інформаційному вакуумі: вони спілкуються виключно одне з одним. Держслужбовці зовсім не прагнуть демонструвати громадянам неповагу – вони просто живуть своїм життям у ситуації гострої конкуренції одне з одним, і вони щиро не розуміють, як виглядають зі сторони. Хоча пересічним українцям може здаватися, що люди у владі або якось неймовірно подурнішали, або знахабніли до такого ступеня, що їм все одно, яке враження вони справляють.

Чому ми не розуміємо мову політиків? Що з ними не так?

ІНОДІ КРАЩЕ УТОЧНИТИ. Іноді в мові політиків зустрічаються ляпи або незрозумілі висловлювання, в яких можна угледіти двозначність.

Наприклад, екс-прем’єр міністр Італії Сільвіо Берлусконі у 2009 році сказав про Барака Обаму, що він «молодий, красивий і засмаглий». Ці слова були неоднозначно сприйняті в суспільстві, і їх можна було трактувати як образу. Хоча, за словами політика, він хотів зробити Обамі комплімент.

В інших випадках необдумані висловлювання політиків шкодять їх репутації. У 2017 році прем’єр-міністр Великобританії Тереза ​​Мей у своєму виступі сказала: «Великобританія хоче очолювати зусилля світової спільноти у запобіганні туризму і в боротьбі з рабством, стати найсильнішою і безпечною державою в Європі». Насправді політик хотіла звернути увагу на небезпеку тероризму.

Вже наступного дня у ЗМІ почали з’являтися статті з провокаційними заголовками: «Тереза ​​Мей закликає весь світ боротися з туризмом»; «Тереза ​​Мей вирішила побороти туризм», «Пріоритети розставлені: Тереза ​​Мей поведе весь світ на боротьбу з туризмом».

Чому ми не розуміємо мову політиків? Що з ними не так?

ВИ МЕНЕ НЕ ТАК ЗРОЗУМІЛИ. Політолог Олександр Рихлицький вважає, що найчастіше політики роблять ляпи у своїй промові, коли зустріч або інтерв’ю йде не за тим сценарієм, до якого вони готувалися. Несподіваний поворот подій змушує їх вийти із «зони комфорту» і звернутися до тієї лексики, якою вони користуються у повсякденному житті.

Олександр РИХЛИЦЬКИЙ, політолог:

Багато політиків заучують промови напам’ять. Наприклад, так поступав Віктор Янукович. Іноді вони навіть не розуміють сенс своєї промови. І якщо під час такого спічу чиновнику поставлять незручне запитання або щось піде не за сценарієм, то в стресовій ситуації політик може почати говорити тією мовою, якою думає.

Наприклад, під час розширеного засідання Комітету з економічних реформ у Херсоні Віктор Янукович вжив щодо своїх попередників слово з кримінального жаргону: «Головне – щоб ви шлеперами не стали». Сам Янукович свої слова не пояснив. За нього це зробив його політичний опонент, депутат Геннадій Москаль, виставивши Президента у непривабливому світлі.

Також неоднозначно тлумачили в суспільстві слова Януковича про «спадковість влади»: знайшлися люди, які запідозрили, що політик хоче передати владу «у спадок» своїм дітям.

Ще один приклад не дуже вдалого політичного формулювання – гасло політичної парії «Самопоміч»: «Візьми і зроби!» Це гасло розкритикували в пресі за «нерозуміння сутності державного управління або свідомий і безвідповідальний популізм». А в перефразованих варіантах він набув зовсім інших смислів: «Візьми і зроби чи Візьми і вкради?»; «Візьми і зроби» еволюціонувало в «Сиди і не патякай».

Невизначено і загрозливо висловився Віктор Янукович на адресу Мустафи Найєма. У відповідь на незручне запитання журналіста про своє фінансове становище Янукович сказав: «Я Вам не заздрю. Ми з Вами одне одного добре знаємо й розуміємо. А решта додумайте самі».

Пізніше прес-секретар Януковича роз’яснила Мустафі Найєму в листі, що Президент просто хотів сказати, що добре розуміє журналіста особисто і специфіку його роботи. Але в суспільстві його слова були сприйняті зовсім інакше.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами