Майбутнє Донбасу: 5 питань про вбивство Захарченка та його наслідки

Вибух у центрі Донецька і загибель керівника невизнаної ДНР Олександра Захарченка стали, безумовно, головною новиною минулого тижня. EtCetera розбирався, кому вигідна смерть ватажка бойовиків і до яких наслідків для Донбасу і решти України вона може привести.

ХТО І НАВІЩО ВБИВ ОЛЕКСАНДРА ЗАХАРЧЕНКА? Кремль і лідери бойовиків традиційно звинувачують у трагедії «українських диверсантів». У Києві, навпроти, переконані, що Олександр Захарченко став жертвою російських спецслужб або розборок у таборі бойовиків.

У той же час незалежна російська «Новая газета» нагадує, що насправді «влада» самопроголошеної ДНР в «республіці» майже нічого не вирішує. Головні питання – війни і миру – знаходяться виключно у віданні Москви. Єдине, на що дійсно впливали Захарченко і компанія – це економіка непідконтрольних територій.

За даними журналіста «Нової газети» Павла Канигіна, Захарченко та його найближчий соратник, «міністр податків і зборів ДНР» Олександр Тимофєєв (він же «Ташкент») контролювали всі прибуткові бізнеси невизнаної «республіки». Першою чергою – видобуток і транспортування в Росію коксівного вугілля та антрациту. Тут їх інтереси стикалися з інтересами російських спецслужб і російського капіталу.

Павло Канигін стверджує, що «ненаситність» вождів ДНР і їх небажання ділитися давно викликала невдоволення Кремля. Крім того, Москва вимагала розпустити «республіканську гвардію» та інші воєнізовані угруповання, підлеглі особисто керівництву «республіки» і непідконтрольні російським армійським кураторам. Нарешті, у самому Кремлі значно ослабли позиції радника Путіна Владислава Суркова, який вважався головним покровителем Захарченка.

З усього цього можна зробити висновок, що в усуненні «глави ДНР» були зацікавлені, першою чергою, у Москві.

ЧОМУ ЗАХАРЧЕНКА ВБИЛИ САМЕ ЗАРАЗ? У листопаді 2017 року відбувся «державний переворот» в невизнаній ЛНР: місцеві силовики усунули від влади «главу республіки» Ігоря Плотницького. А на вересень 2018 року було призначено «вибори» в ДНР. З огляду на невдоволення Захарченком у Москві, їх результат міг бути непередбачуваним. Мабуть, саме тому «глава ДНР» розпорядився перенести голосування на невизначений термін. Можливо, ця та інші спроби Захарченка проявляти самостійність могли підштовхнути кураторів до певних дій. Утім, це всього лише версія.

ЯК ВІДРЕАГУВАЛИ В ДОНЕЦЬКУ? Видання бойовиків, а також російські ЗМІ повідомляють, що на похорон Олександра Захарченка прийшли десятки або навіть сотні тисяч жителів Донецька. Правда, самі городяни в соціальних мережах розповідають, що участь у жалобній церемонії була «добровільно-примусовою». Загалом же в місцевих пабліках можна побачити як щирий жаль з приводу загибелі «глави ДНР» (наприклад, сторінка «Донецьк на долоні» вважає, що Захарченко «став батьком не тільки для всієї республіки, а й для кожного з нас»), так і вкрай несхвальні відгуки про загиблого. Ну, а більшість донеччан, як повідомляють учасники проекту «Донбасс.Реаліі», переживають про наслідки і бояться нового сплеску насильства.

ХТО ЗАМІНИТЬ ЗАХАРЧЕНКА? На екстреному засіданні «ради міністрів ДНР» тимчасово виконуючим обов’язки «глави республіки» призначили заступника Захарченка – Дмитра Трапезникова. Деякі українські видання називають його «людиною Ріната Ахметова». Утім, судячи з інформації, що знаходиться у відкритому доступі, єдине, що пов’язує Трапезникова з донецьким олігархом – це робота в структурі футбольного клубу «Шахтар» до 2004 року.

Примітно, що за даними Радіо Свобода, Трапезников, на відміну від Захарченка, не брав участі в бойових діях. До подій 2014 року він працював в структурах депутата-регіонала Юрія Черткова, а після проголошення ДНР «зробив кар’єру» від «голови району» до «віце-прем’єра» невизнаної «республіки». Крім того, як повідомляє видання «Країна», Трапезников контролює рекламний ринок у Донецьку.

ЧИ ЧЕКАТИ ЗАГОСТРЕННЯ НА ФРОНТІ? Після загибелі Олександра Захарченка російське керівництво зробило кілька войовничих заяв на адресу України. Президент РФ Володимир Путін заявив, явно натякаючи на Київ, що «ті, хто вибрав шлях терору» – прагнуть «поставити народ Донбасу на коліна», але «цього у них не вийде». А прес-секретар російського лідера Дмитро Пєсков взагалі повідомив, що після того, що сталося, «складно про щось говорити» з Україною в нормандському форматі переговорів.

Утім, цілком можливо, що мілітаристські заяви росіян – це всього лише гра на публіку. На думку Павла Канигіна, є привід і для оптимізму – сходження з політичної арени фігур, які асоціювалися з війною і непримиренним сепаратизмом, може дати мирному процесу новий шанс.

Читайте також: ЯК У НЕВИЗНАНІЙ РЕСПУБЛІЦІ СТВОРЮЮТЬ КУЛЬТ ОСОБИСТОСТІ?

Поделиться

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами