Чому Україна не хоче стати новою Силіконовою долиною?

Всього 10 років тому інвестори зі сфери ІТ навіть не розглядали Східну Європу як вигідне місце для ведення бізнесу. Але потім з’явилися такі стартапи, як Prezi, Transferwise, Bolt, GitLab і безліч інших фірм, що займаються аутсорсингом програмного забезпечення.

ГРОШІ. Всього за п’ять років фінансування східноєвропейських стартапів зросло з 10 до 400 млн доларів. Завдяки гарній математичної освіти, яку жителі регіону успадкували від СРСР, в регіоні з’явилися тисячі кваліфікованих технічних фахівців. Тільки в Україні налічується 172 тис. програмістів – це на 60 тис. більше, ніж два роки тому. Правда, в Польщі технарів-професіоналів більше – 250 тис. чоловік.

Побачивши можливість, пострадянські країни намагаються переорієнтувати свою економіку на індустрію інформаційних технологій, засновану на знаннях. Україна теж намагається стимулювати розвиток інформаційних технологій.

Чому Україна не хоче стати новою Силіконовою долиною?РОБОТА НА МАЙБУТНЄ. У 2018 році Білорусь, Україна і Польща разом експортували технічні послуги на загальну суму 13 млрд доларів. За словами глави найбільшого в Україні технологічного роботодавця EPAM Юрія Антонюка, ця цифра показує, що природні ресурси, такі як газ і нафта, гратимуть меншу роль в майбутньому, в той час як інтелектуальний капітал буде нарощувати своє значення.

«Розвиток IT, наукомісткі сфери – це квиток в майбутнє для країн, які хочуть стати і залишатися конкурентоспроможними», – вважає Антонюк.

Україна межує з Білоруссю, IT-сектор якої схожий на український. Але Україна має чисто географічні переваги. Україна більше Білорусі, у неї більше населення, крім того, Київ проявляє тенденції до децентралізації і формування кластерів.

КЛАСТЕРИ. ІТ-кластери розподілені по 20 містам України, включаючи Львів, Київ, Харків, Одесу і Дніпро. Кластери мають різні регіональні спеціалізації. У Білорусі єдиним «центром тяжіння» талантів є Мінськ.

Однак, згідно зі статистикою, Білорусь має схожі обсяги експорту в порівнянні з Україною, незважаючи на різницю в чисельності населення. У той час як українські технології приносять свої 4,5 млрд доларів за експорт, білоруські технології отримують 3,1 млрд доларів. Для економіки Білорусі технічний сектор забезпечує 5,7% ВВП, для України – 4%.

Чому Україна не хоче стати новою Силіконовою долиною?УМОВИ.Обидві країни зосереджені на розвитку своїх ІТ-галузей. Білорусь побудувала Парк високих технологій – особливу економічну зону зі спеціальним податковим і правовим режимом для технічних працівників. Ті, хто працює в Парку, звільнені від більшості податків, включаючи податок на додану вартість і податок на прибуток. Крім того, співробітники компаній-резидентів отримують 30-процентне зниження податку на доходи фізосіб у порівнянні з іншими секторами. У технопарку працюють 400 компаній з 30 тис. співробітників – 60% всіх технарів країни.

В Україні немає таких економічних зон, але є зручні податкові умови, такі як фіксована 5-відсоткова ставка податку для підприємців, в тому числі фрілансерів в технологічних сферах. Тому 130 тис. українських підприємців зареєстровані як програмісти. Антонюк вважає, що обидві країни мають «дуже хорошу базу» для розвитку ІТ-бізнесу.

Чому Україна не хоче стати новою Силіконовою долиною?

СИЛЬНІ СУСІДИ. Для України і Білорусі технічний сектор – це спосіб інтегруватися в світову економіку, вважає регіональний керівник компанії Software Logic Ігор Біда.

Польща, Словаччина і Хорватія є членами ЄС і вже інтегровані в європейські і світові ІТ-ринки. Це робить Польщу, наприклад, більш привабливою для інвесторів, ніж Україна. Але в України є перевага: її інформаційні технології не так сильно залежать від іноземців, як польські, і генерують більшу частину експортного доходу від ІТ. Це сприяє швидкому зростанню українського технічного сектора – на 20-25% в рік, тоді як в Польщі зростання становить лише 6%.

НЕ БРЕШІТЬ СОБІ. Незважаючи на те, що технологічна галузь України не особливо виділяється в східноєвропейському регіоні, місцеві технологічні підприємці називають країну «нової Силіконовою долиною».

На думку технологічного мільйонера з США Джона Кіма, який заснував ІТ-компанію в Україні, таке порівняння невірно: кожен з 11 тис. чоловік в Силіконовій долині – багач, який вносить свій внесок у розвиток екосистеми, інвестуючи, навчаючи і надаючи робочі місця. У Силіконовій долині річний ВВП – 128 тис. доларів на душу населення. В Україні це 9,7 тис. доларів.

«Коли те ж саме станеться в Україні, тоді вона стане наступною Силіконовою долиною. Настав час перестати брехати самим собі, щоб почати реальну роботу з перетворення економіки обслуговування дешевої робочої сили в сфері ІТ в економіку інновацій», – впевнений Кім.

За матеріалами Kyiv Рost

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами