Краще, ніж у Росії, але все одно погано. За що в США критикують Україну?

В ЧОМУ СПРАВА?

Державний департамент США опублікував доповідь про стан прав людини в Україні в 2018 році. Мова в доповіді йде як про підконтрольну Києву територію, так і про окупований Крим і ОРДЛО.

ЩО ЦЕ ВЗАГАЛІ ЗА ДОПОВІДЬ?

Це щорічна доповідь Державного департаменту Конгресові. У ній розповідається про становище з правами людини в країнах світу. Готує цей документ Бюро з питань демократії, прав людини і праці Держдепартаменту.

Доповіді публікуються з 1977 року.

ЯК ОЦІНИЛИ УКРАЇНУ?

У доповіді немає ніяких оцінок. Більше того, доповіді з різних країн не зіставляються і не порівнюються одна з одною. Автори доповіді, по-перше, аналізують законодавство країни, а по-друге, збирають факти про загальну ситуацію з правами людини.

У доповіді зазначено, що на окупованих територіях порушення прав людини неможливо розслідувати через російську агресію. Але й на підконтрольній уряду території багато злочинів проти прав і свобод громадян залишаються безкарними.

ПРО ЯКІ ПРОБЛЕМИ ЙДЕТЬСЯ В ДОПОВІДІ?

В першу чергу, автори доповіді звертають увагу на перевищення повноважень спецслужбами та правоохоронними органами, а також на стан в’язниць і СІЗО. Крім того, Україну критикують за цензуру, блокування сайтів, загальну корупцію і повсюдне порушення трудових прав працівників. У Держдепі зазначають, що уряд не зміг покарати «більшість офіційних осіб, які здійснювали порушення, що призвело до створення атмосфери безкарності».

Серед проблем, на які вказали автори доповіді:

– затягування розслідувань резонансних вбивств (журналіста Павла Шеремета, політика Катерини Гандзюк, адвоката Ірини Ноздровської);

– тиск на журналістів через суди (наприклад, вимоги розкрити джерела інформації);

– діяльність «груп ненависті» (таких як С14 і «Нацдружини»), які нападають на активістів, журналістів, етнічні меншини і представників ЛГБТ, не несуть за це жодної відповідальності та іноді отримують підтримку від влади;

– самоцензура ЗМІ: журналісти ігнорують теми, які зачіпають інтереси політичних союзників або можуть бути сприйняті як «недостатньо патріотичні»;

– «чорні списки» книг (в які потрапила, в тому числі, робота британського історика Ентоні Бівора «Сталінград»);

– заборгованість з зарплат, небезпечні робочі місця і недотримання роботодавцями трудового законодавства.

А ЯК СПРАВИ В КРИМУ І НА ДОНБАСІ?

В Криму людей викрадають з політичних мотивів, із затриманих вибивають зізнання, а активістів судять за опір окупації. Крім того, на півострові дискримінують кримських татар і українців. Автори доповіді також відзначили, що, незважаючи на рішення Міжнародного суду, Меджліс кримськотатарського народу і понині перебуває під забороною в Криму.

На Донбасі бойовики обмежують свободу слова, зібрань і об’єднань, позбавляють людей можливості перетинати лінію розмежування і необгрунтовано обмежують надання гуманітарної допомоги. При цьому автори доповіді відзначили, що «російська влада продовжує озброювати, навчати і командувати силами на сході України».

У доповіді говориться про загибель мирних жителів, викрадення і тортури в зоні ООС. Причому мова йде не тільки про дії бойовиків, а й українських військових.

ЯК ВІДРЕАГУВАЛИ В УКРАЇНІ?

Офіційна влада поки що не робили ніяких заяв з приводу доповіді Держдепу. У той же час, українські правозахисники вже назвали документ збалансованим і ґрунтовним. Наприклад, координатор проектів Харківської правозахисної групи Борис Захаров зазначив, що автори доповіді звернули увагу навіть на ті випадки порушень прав людини, які в Києві не поспішають визнавати.

Зате на доповідь вже відреагували в Кремлі. Через кілька днів після її публікації в російському МЗС повідомили про випуск так званої «Білої книги». У ній йдеться про порушення прав людини в західних країнах.

ГАРАЗД, ДОПОВІДЬ ОПУБЛІКУВАЛИ. ЩО ДАЛІ?

Часто можна почути думку, що доповіді про права людини публікуються заради того, щоб дати Білому Дому привід критикувати інші країни. Це не так. Насправді у доповіді кілька цілей:

– президент і співробітники Держдепу звертаються до неї, готуючись до зустрічей з главами і чиновниками різних країн:

– комітети ООН використовують доповідь, щоб оцінити, як країни дотримуються міжнародних зобов’язань;

– інвестори враховують дані доповіді для аналізу ризиків, перед тим як почати співпрацю з тією чи іншою країною;

– Міністерство юстиції США посилається на доповідь під час надання притулку іноземцям.

Нарешті, і це найважливіше, Конгрес США приймає закони і політичні заяви на основі інформації, що міститься в доповіді.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами