Кажуть, що стреси корисні для людини. Це правда?

У ЧОМУ СПРАВА?

Американський філософ Нассім Ніколас Талеб у книзі «Антитендітність» міркує про користь незначних стресів. На його думку, невеликі складнощі, з якими стикається людина, загартовують її і роблять здатною перенести згодом сильні потрясіння. Життя непередбачуване, але потрясіння повинні приносити людині не тільки страждання: їй слід навчитися отримувати з них користь. Це вміння Талеб називає антитендітністю.

ЯК ВИТЯГАТИ З ПОМИЛОК КОРИСТЬ?

Часто люди картають себе за неправильні вчинки і можуть не прощати собі невірних рішень роками. Таке відчуття провини послаблює їх і позбавляє сил.

Один з ключових принципів «антитендітності» полягає в тому, що помилки сприймаються не трагічно, а як цінний досвід, який допомагає людині стати кращою. Бізнес-тренер Антон Савочка розповів EtCetera, що ця концепція допомагає йому приймати свої помилки з вдячністю. «Я сприймаю дрібні помилки як цінні уроки і вчуся на них. Це дозволяє уникнути серйозних проблем у подальшому. Наприклад, регулярні походи до стоматолога дають можливість своєчасно вирішувати дрібні проблеми з зубами і не доводити ситуацію до серйозних проблем, які потім зірвуть всі мої плани», – каже Савочка.

ЯК ПЕРЕШКОДИ ДОПОМАГАЮТЬ ДОСЯГТИ УСПІХУ В КАР’ЄРІ?

Стресові ситуації можуть мотивувати людей домагатися більшого. Згодом такі «вистраждані» досягнення будуть цінуватися більше, ніж ті, які далися відносно легко.

Засновник і художній керівник танцювальної школи «Nikomo Tap Studio» Сергій Остапенко зазначає, що в деяких ситуаціях поразки приносять людині більше користі, ніж перемоги: «Якщо людина отримує нагороду, вона зазвичай розслабляється і втрачає з поля зору свою мету. Поразка ж навпаки мобілізує: людина стискає зуби і наполегливо продовжує рухатися до своєї мети. Але це працює не з усіма, а тільки з бійцями, у яких сильний характер. Слабкі люди після поразки можуть опустити руки: їм стрес протипоказаний».

ЧОМУ ДІТЯМ ПОТРІБНІ СТРЕСИ?

Психолог Ганна Колісниченко стверджує, що діти, які ростуть в «тепличних» умовах, можуть пережити сильне потрясіння, зіткнувшись з простою життєвою ситуацією. «На жаль, багато батьків створюють для своїх дітей ідеальні умови, виключаючи будь-які неприємні переживання. Коли така дитина приходить в школу, вона перестає бути єдиною зіркою – крім неї в класі виявляються ще кілька десятків таких же зірок. Нерідко в таких ситуаціях діти ламаються, тому що до сих пір у їхньому житті не було стрес-факторів дрібного порядку», – пояснює психолог.

Досвід переживання сумних подій допомагає дитині підготуватися до того, що і в подальшому в її житті будуть втрати. «Коли вмирає домашній улюбленець – хом’ячок або папужка, дитина вперше стикається зі смертю близької йому істоти. Це боляче, але такий біль готує дитину до думки про те, що колись за законом природи повинні будуть піти з життя його близькі люди, а потім і вона сама», – зазначає Анна Колісніченко.

У ЯКИХ ПРОФЕСІЯХ НЕОБХІДНА «АНТИТЕНДІТНІСТЬ»?

Деякі професії пов’язані з постійним нервовим напруженням. Займатися ними і одночасно залишатися чуйною людиною практично неможливо: це призведе до швидкого професійного вигорання і депресії. Тому таким людям стрес «дається» дозовано і поступово.

Психолог Ганна Колісниченко вважає, що постійні дрібні стреси необхідні лікарям, працівникам правоохоронних органів і людям, яким доводиться за родом своєї діяльності багато спілкуватися: «Невеликі емоційні потрясіння дають можливість таким людям професійно деформуватися, щоб зберегти себе в роботі. Звичайно, у такій деформації є негативні сторони, але спочатку вона спрямована на збереження психіки людини, яка працює в складних умовах. Наприклад, лікар поступово звикає до тіла людини, її болю, і з часом вчиться не реагувати занадто болісно на чужі страждання – інакше він не зможе виконувати свою роботу».

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ В ПОЛІТИЦІ?

На думку політолога Максима Джигуна, в політиці «тендітні» люди надовго не затримуються. «В українській нестабільній і непередбачуваній політиці бути «тендітним» не перспективно: лише люди з серйозним характером і життєвими навичками можуть домогтися успіху в цій сфері. Наприклад, Олег Ляшко: незважаючи на постійні компромати і спроби його опонентів вибити його з політичного життя, Ляшко кілька разів проходив до парламенту і до сих пір там залишається», – зазначає Джигун.

У західних країнах політичні системи більш стійкі. Однак і там, щоб домогтися серйозних успіхів, необхідно постійно долати перешкоди. «Американський президент Рональд Рейган починав свою кар’єру з невисоких посад в органах місцевої законодавчої влади, потім став губернатором Каліфорнії. Рейган двічі балотувався на пост президента і програвав. І лише третя його спроба виявилася успішною. Ще один приклад – Дональд Трамп. Спочатку він займався бізнесом, і йому доводилося стикатися навіть з банкрутством. Але завдяки сильному характеру він зміг впоратися з труднощами і домогтися ще більшого», – резюмує політолог.

КОЛИ СТРЕС МОЖЕ ЗАШКОДИТИ?

Якщо «доза» стресу перевищує можливості людини з ним впоратися, то емоційний стрес може призвести до негативного результату. «У деяких ситуаціях сильний стрес може призвести до того, що у людини притупиться інстинкт самозбереження. Наприклад, діти, які живуть в зоні бойових дій, звикають до солдатів, обстрілів і вибухів. Вони починають сприймати ці речі як звичайні явища. Такі діти можуть спокійно пересуватися під обстрілами. У цьому випадку стрес відіграє негативну рол », – стверджує психолог Анна Колісніченко.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами