Інтеграція України в НАТО: політична маніпуляція чи досяжна мета?

НАТО та Україна – одна з найбільш обговорюваних зовнішньополітичних тем, які регулярно піднімаються в українському суспільстві й політичній сфері. Особливо дискусії з даного питання посилилися з моменту початку збройної агресії Російської Федерації в 2014 році. Це не дивно, оскільки НАТО – це в першу чергу військовий блок, покликаний забезпечувати безпеку і недоторканність кордонів своїх країн-членів, однією з яких збирається стати Україна.

Але чим більше я спілкуюся як з політиками, так і зі звичайними громадянами, тим більше переконуюся, що безліч маніпуляцій з питань України та НАТО дуже сильно заплутали українське суспільство. Для перших така плутанина досить вигідна, оскільки їм набагато легше використовувати дану тему з метою власного піару і підвищення електоральної довіри. Багато партій, в тому числі і правляча, мало не змагаються одне з одним у тому, хто швидше забезпечить Україні місце в НАТО. Але громадяни України в даній ситуації стають лише жертвами, а тому вважаю за необхідне трохи прояснити ситуацію з можливою інтеграцією України в Альянс.

Для початку повторимо ще раз те, що НАТО – військовий блок, створений з метою забезпечення безпеки. Розширення меж даної організації, відповідно, також відбувається з міркувань безпеки. Це прямо написано в Ст.10 Північноатлантичного договору – основного документа НАТО: «Сторони, які домовляються, за одностайною згодою можуть пропонувати будь-якій іншій європейській державі, що здатна розвивати принципи цього Договору і сприяти безпеці у Північноатлантичному регіоні, приєднатися до цього Договору».

Поговоримо про Україну в контексті даної статті. У ній 2 ключові критерії щодо членства: країна-кандидат повинна розділяти принципи організації і внести свій вклад у безпеку Альянсу. З першим, за великим рахунком, у нас ніяких проблем немає: офіційна зовнішня політика влади спрямована на інтеграцію в НАТО, цей курс вже закріплений в українському законодавстві, зокрема в Ст.11 ЗУ «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», а недавно народний депутат від БПП Ірина Фриз – голова постійної делегації Верховної Ради в Парламентській асамблеї НАТО, заявила про готовність взагалі закріпити відповідний курс у Конституції України.

З другим критерієм все вже не так просто. На превеликий жаль, Україна вже 4 роки знаходиться в стані війни, анексовано й окуповано частину території держави. Виникає цілком логічне запитання: чи може країна зі збройним конфліктом якимось чином внести вклад у безпеку Альянсу? Очевидно, що ні і це стало б основним каменем спотикання, якби питання про членство України раптом почало розглядатися найближчим часом. Тому, робота у напрямку врегулювання конфлікту є пріоритетом не лише в контексті НАТО, але і в цілому.

Показовий приклад для України – досвід Македонії, правильніше сказати – колишньої Югославської Республіки Македонія. І я не просто так підкреслила нинішню офіційну назву цієї країни. Справа в тому, що вже багато років між Македонією та Грецією існує принципова суперечка з приводу назви першої. Македонія викликала невдоволення греків, оскільки країна використовувала назву однойменного грецького регіону, який розташований на півночі Греції, на кордоні з Македонією. Греція не визнає назву держави Македонія і вважає, що це може в майбутньому стати підставою для виникнення територіальних претензій до Греції з боку Македонії.

До сьогоднішнього дня саме ця причина є ключовою, яка не дозволяє Македонії стати членом Альянсу незважаючи на те, що ця країна має вже підписаний План дій щодо вступу в НАТО (Membership Action Plan), який є ключовим документом для інтеграції.

Ще одним показовим для України прикладом в цьому питанні є досвід Чорногорії, яка останньою приєдналася до НАТО в 2017-му році. Чорногорія – маленька балканська держава з населенням в 600 тис. чол і збройними силами близько 2-х тисяч. З моменту підписання Чорногорією Плану дій щодо вступу в НАТО і до фактичного вступу пройшло 8 років.

Чисельність збройних сил України, для порівняння, досягає вже 250 тис. чол, наша країна ще навіть не має підписаного Плану дій, але влада і деякі партії відкрито насмілюються пообіцяти те, що членство в НАТО – перспектива чи не найближчих років.

Важливо також розуміти, що говорить про Україну саме НАТО. Нещодавно ми вже вдруге отримали так званий статус «аспіранта» (aspiring member status), про що було зазначено на офіційному сайті організації. «Аспірант» – держава, яка виявила наміри стати членом НАТО й ці наміри підтверджено з боку самої організації. Так, це важливий крок в сторону НАТО, але це ще не інтеграція.

Те, що зараз відбувається між НАТО та Україною більше є співпрацею чи партнерством. Генсекретар НАТО Йенс Столтенберг так і називає Україну в своїх офіційних заявах – партнер НАТО. Ніяких натяків на членство у найближчий час, на жаль, в офіційних заявах немає і причини ми вже обговорили вище.

Тому, в нашої країни, по суті, не залишається іншого вибору, окрім як продовжувати співпрацювати з Альянсом, переймаючи й імплементуючи кращий досвід реформ в оборонній сфері. У той же час, сподіватися, що нас приймуть в НАТО і вирішать за нас всі існуючі внутрішньополітичні і зовнішні проблеми – нерозумно й безпідставно. Ймовірність такого сценарію критично низька, а тому владі слід робити ставку в першу чергу на свої сили.

В контексті оборони і національної безпеки нам необхідно продовжувати розвивати власні збройні сили і власний вітчизняний ВПК відповідно до сучасних стандартів. Якраз в цьому питанні може частково допомогти НАТО. Але це спрацює, якщо на практиці буде здійснено реальну боротьбу з корупцією в цій сфері. Якщо всі існуючі схеми по відмиванню грошей з військового бюджету, а також корупціонери, які їх використовують, залишаться в системі – все це помре на рівні розмов, і потрібного результату ні для оборони, ні для економіки та ВПК не дасть. Сподіваюся, керівництво країни це розуміє.

Поделиться

Авторський блог

Алла Шлапак

Лидер Общественной организации «Социальная справедливость «Совесть», депутат Киеврады. Кандидат экономических наук.

Читайте на ETCETERA

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами