Імпорт: яких продуктів не вистачає в Україні і що з цим робити?

У 2018 році зовнішня торгівля продукцією агропромислового комплексу України збільшилася на 1,7 млрд доларів і склала 24,3 млрд доларів, 18,8 млрд з яких припадає на експорт. Частка імпорту також виявилася чималою. Частину з імпортованої продукції Україна може виготовляти самостійно, витрачаючи менше коштів і зменшуючи частку виведеної з країни валюти.

ЩО КУПЛЯЄМО? Заступник міністра аграрної політики з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева повідомила, що в Україні імпортувалися риба, молюски та ракоподібні, горіхи, шоколад, масло, чай, кава і какао-боби.

За словами заступника директора «Інституту аграрної економіки» Миколи Пугачова, частка імпорту продуктів харчування в структурі української торгівлі збільшується.

Микола ПУГАЧОВ, заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»:

За даними Державної служби статистики, у 2018 році в Україну було ввезено агропродукції на 5,5 млрд доларів США. Це на 17,4% більше, ніж у 2017 році, коли імпорт агропродовольчої продукції склав понад 4,6 млрд доларів США.

Згідно з даними Держстату, ТОП-7 груп товарів продуктового імпорту в Україну у 2018 році виглядає так:

1 Риба і ракоподібні (550 млн доларів);

2 Їстівні плоди та горіхи (526 млн доларів);

3 Алкогольні і безалкогольні напої (490 млн доларів);

4 Кетчупи, соуси, супи, бульйони (408 млн доларів);

5 Насіння і плоди олійних культур (397 млн ​​доларів);

6 Какао і продукти з нього (307 млн ​​доларів);

7 Кава, чай (209 млн доларів)

В Інституті аграрної політики повідомили, що всі ці товари Україна ввозила, в основному, з країн ЄС: Польщі, Німеччини, Франції, Італії та Нідерландів.

Також Україна в великих кількостях закуповує цитрусові (у 2018 році в країну ввезли на 30% більше фруктів, ніж в 2017 році) і банани. Головні постачальники цієї продукції: Туреччина, Єгипет, Іспанія та Італія.

Імпорт риби та морепродуктів (скумбрія, хек, лосось, мойва, оселедець) у 2018 році збільшився на 15%. Країни-постачальники: Норвегія, Ісландія, Естонія, Латвія, Іспанія, США та Канада.

Імпорт: яких продуктів не вистачає в Україні і що з цим робити?

ЩО МОЖЕМО ВИРОБЛЯТИ САМІ? Якщо із закупівлями тропічних фруктів і деяких видів риби все зрозуміло (в Україні цю продукцію виробляти не вийде), то інші пункти аграрного імпорту виглядають не цілком логічно.

Наприклад, у 2018 році імпорт сиру в Україну (10, 7 тис. тонн, що на 8,5% більше, ніж за аналогічний період 2017 року) перевищив експорт (6,9 тис. тонн, що на 6,6% менше, ніж за аналогічний період 2017 року). Це дані за десять місяців 2018 року. Мовою цифр імпорт сирів зріс у 2018 році до 52 млн доларів.

Також у 2018 році в Україну завезли рекордну кількість огірків: імпорт у порівнянні з 2017 роком збільшився на 40% і склав 12,6 тис. тонн (на суму 8,9 млн доларів).

Аналітики Української плодоовочевої асоціації (УПОА) повідомили, що головним постачальником цієї продукції на український ринок традиційно виступила Туреччина, на частку якої припало майже 95% від загального імпорту. У той же час в УПОА підкреслюють, що експорт огірків з України в 2018 році також збільшився. Україні вдалося реалізувати на зовнішніх риках 4,4 тис. тонн цієї продукції, а це на 5% перевищує показники 2017 року. У грошовому еквіваленті експорт українських огірків зріс ще істотніше – на 17% і склав 5,2 млн доларів. Причому більше 60% поставок прийшлося на Польщу. Друге місце –17% – Білорусь.

Імпорт: яких продуктів не вистачає в Україні і що з цим робити?

ЩО РОБИТИ? Для імпортозаміщення продукції АПК України потрібні інвестиції, зокрема – потрібно будувати тепличні комплекси і заводи з виробництва сиру.

У 2019 промислові теплиці зібрали перший урожай лише в лютому, з запізненням на два тижні, а їх площа в порівнянні з 2019 роком скоротилася на 15%. Це пояснюється тим, що вести тепличний бізнес в Україні стає складніше – собівартість українських овочів зростає через невідповідні кліматичні умови і подорожчання тарифів на газ, тож конкурувати з імпортною продукцією не виходить.

Виготовлення сирів на експорт – поки вільна ніша, і її могли б зайняти кооперативи. У цьому впевнена керівник Центру накопичення молока Асоціації виробників молока Олена  Жупинас.

Олена ЖУПИНАС, керівник Центру накопичення молока Асоціації виробників молока:

Це реальна вимога часу. Якщо хочемо мати прибуткові господарства та експортувати продукцію, а не залишитися в ізоляції, то ми повинні вже активно працювати в напрямку кооперації.

Україна вже рухається в цьому напрямку: у грудні 2018 року в Умані почав працювати Центр накопичення молока, завдяки якому невеликі фермерські господарства можуть кооперуватися і продавати сировину одним лотом.

Наступний етап – власна переробка і реалізація готової продукції. Саме таким шляхом свого часу йшли європейські виробники.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами