Харківський торт: чому навчила історія з харківською школяркою

Історія про харківську школярку, що залишилася без солодкого на святі через те, що її батьки не здали гроші на торт, облетіла всю Україну. Завдяки публікації в одній з найбільших українських батьківських груп у Фейсбуці «Батьки SOS» про випадок дізналися журналісти, правозахисники, чиновники і народні депутати. EtCetera з’ясовував, які «шкільні нариви» розкрила ця історія.

ЗВІЛЬНИЛИ. 29 жовтня 2018 року вчителька, яка спровокувала конфлікт (вона також була членом батьківського комітету, який збирав гроші на солодкий стіл) не вийшла на роботу – її звільнили з займаної посади. Про це з посиланням на директора Департаменту освіти Харківської міськради Ольгу Деменко повідомив УНІАН.

Виявилося, що при належній увазі до проблеми в українській освіті можливі законні і справедливі механізми «відплати». Звільнення педагога за неприпустиму поведінку – нонсенс для України. Зазвичай такі справи «заминаються» ще на рівні адміністрації школи. Усе зводиться до вибачень і «виховної бесіди». Педагогічними кадрами в Україні «не розкидаються», навіть якщо вони некомпетентні, нетактовні і непрофесійні.

ВИСНОВОК: проблеми булінгу і непрофесіоналізму з боку педагогів не повинні замовчуватися. Чим голосніша справа – тим імовірніше адекватне покарання.

БАТЬКАМ ДІСТАЛОСЯ. Як повідомила радник міністра освіти і науки України Оксана Макаренко, після «гучного свята» директору навчального закладу оголосили догану, у класі переоберуть батьківський комітет, а в школі заборонили проводити заходи, на які батькам потрібно здавати гроші.

Однак виникло ще одне дуже важливе питання про допуск батьків до чужих дітей під час навчального процесу. Адже члени батьківського комітету – не педагоги і не дитячі психологи. Вони не завжди можуть коректно по відношенню до дитини сформулювати якусь вимогу або відмову, образивши або навіть зневаживши її. Так і сталося в харківській школі, де батьківський комітет фактично організував булінг дитини, чиї батьки пішли проти системи збору коштів.

ВИСНОВОК: норми, на які спираються батьківські комітети в своїй діяльності, повинні бути переглянуті і прописані більш докладно. А члени батьківських комітетів повинні не тільки знати свої права як учасників освітнього процесу, а й нести відповідальність за всі прийняті рішення.

РІВЕНЬ ГУЧНОСТІ. Історія харківської шестикласниці поповнила скарбничку кейсів інформаційної кампанії проти булінгу в системі освіти (цькування дітей, батьків і педагогів). Більш того, ця історія може стати останньою краплею в суперечці про те, збирати гроші з батьків школярів чи ні (а якщо збирати, то що робити з тими, хто відмовляється в цьому брати участь).

З одного боку: всім зрозуміло, що відмова від участі в зборі грошей не може бути причиною цькування і обмеження чиїхось прав і свобод. З іншого боку: дорослі під час з’ясування відносин між собою часто заходять занадто далеко, забуваючи, що їхні суперечки відображаються на дітях і психологічній атмосфері в класі. І ця історія змусила багатьох проаналізувати ситуацію в своїй школі

Хоча батьки школярів і розділилися в думках про збір коштів (багато – за те, щоб збирати гроші, і проти того, щоб годувати за свій рахунок тих, хто не здає), все-таки українці засудили цькування і встали на сторону постраждалої дитини.

ВИСНОВОК: система освіти готова визнавати свої помилки і боротися з булінгом. Однак без громадського контролю та участі незалежних сторін – журналістів, правозахисників та освітніх експертів – це поки неможливо.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами