Громадський транспорт: чи світить українцям комфортний і сучасний проїзд?

В останні кілька місяців відразу в декількох українських містах подорожчав проїзд в маршрутних таксі. Люди обурені, адже ні про яке підвищення комфорту перевезень мови не йде. Перевізники підтверджують, що на комфорт сподіватися годі – новий тариф нібито розрахований лише на те, щоб не втратити те, що є зараз. Але ж «втратити» нинішні маршрутки – не така вже й погана ідея. І ось чому.

Є АЛЬТЕРНАТИВА. Прогресивний світ давно зрозумів, що громадський транспорт – це добре, а комунальний громадський транспорт – ще краще. Але тільки в тому випадку, коли маршрути створюються і обслуговуються міськими структурами, можна говорити про довгострокові транспортні стратегії, послідовну й орієнтовану на пасажирів тарифну політику, контроль якості перевезень. Адже, коли міська адміністрація прямим текстом говорить, що ніяк не може вплинути на приватного перевізника, – ні те, ні друге, ні третє неможливо.

«Е» – ОЗНАЧАЄ ЕЛЕКТРО. Найбільш розумна і логічна альтернатива засиллю приватних дорогих і не завжди якісних маршруток – це електротранспорт. Однак в Україні не будують нові трамвайні та тролейбусні лінії. Те, що мають зараз українські міста, – спадщина Радянського Союзу. Максимум, на що здатні муніципалітети – це підтримка існуючих маршрутів, оновлення та поповнення рухомого складу, причому здебільшого за рахунок кредитних коштів.

Тим часом міста ростуть і вимагають більш розгалуженої транспортної мережі, а можливості (і бажання) охоплювати «сліпі зони» на міських картах у комунальних підприємств немає. Тим більше в умовах, коли муніципалітети фізично (перевізники на першу вимогу надають транспорт для потреб міста) і фінансово (через відкати при розподілі маршрутів і лобіюванні нових тарифів) зацікавлені в приватниках. Але проблема в тому, що вирішення питання розвитку електротранспорту залежить виключно від політичної волі місцевих рад.

Читайте також: ПЕРШІ В СВІТІ: В КИТАЙСЬКОМУ МІСТІ ЕЛЕКТРИФІКУВАЛИ 100% АВТОБУСНОГО ПАРКУ

ЗА КВИТКАМИ. Ще один крок до нормалізації ситуації з громадським транспортом – це облік пасажирів за допомогою електронних квитків.

В Україні це поки окремі ініціативи та пілотні проекти. Так, в Одесі, наприклад, систему тестують вже близько року. Хоча «винаходити велосипед» немає потреби – все давним-давно придумано і випробувано.

Тернопіль якраз таким шляхом і пішов – почав впроваджувати електронний квиток. Поки система діє паралельно з готівковою оплатою, але місто в цьому питанні хоча б зрушилося з мертвої точки, на відміну від Одеси. Є ще ініціатива щодо впровадження електронного способу оплати від ПриватБанку. За даними фінустанови, вже близько 20 українських міст на окремих маршрутах встановили спеціальні валідатори для розрахунку банківськими картами. Варто зазначити, що днями один такий маршрут було запущено в Авдіївці.

Що дасть облік пасажирів?

По-перше, дозволить оцінити реальний стан справ у транспортній сфері: скільки саме пасажирів перевозять і яка кількість з них – пільговики. Тому що зараз всі цифри, які надають як приватні перевізники, так і комунальні, можна приймати хіба що на віру.

По-друге, буде виключена корупційна складова – обіг готівки в транспорті. Через це з водіїв будуть зняті обов’язки касира і контролера.

По-третє, з’явиться можливість комфортного впровадження різних тарифів на проїзд в залежності від відстані, соціальної категорії, часу поїздки і комбінації видів транспорту протягом певного часу.

Читайте також: ДОРОГУ ЕКОТРАНСПОРТУ: ОДНЕ З НАЙБІЛЬШИХ МІСТ УКРАЇНИ ПЕРЕХОДИТЬ НА ЕЛЕКТРОКАРИ

ПІЛЬГИ НЕ ПРО ТРАНСПОРТ. Україна повільно, але вірно рухається в напрямку монетизації пільг. І хоча це питання дуже болюче для суспільства і постійно стає предметом політичних маніпуляцій, іншого шляху його вирішення немає. Транспортні пільги позбавляють підприємства можливості розвиватися, а значить опосередковано погіршують якість перевезень. Є інші способи зробити ціну на проїзд більш лояльною до певних категорій громадян. Крім безпосередньо монетизації, це можуть бути системи бонусів, особливі умови для жителів міста і тих, хто купує довгострокові проїзні та інше.

НОВІ ЦІНИ – НОВА ЯКІСТЬ. Важливо розуміти, що проїзд не може коштувати дешево або не коштувати взагалі нічого. Інакше яким чином транспортна сфера буде виживати? За нашими мірками, громадський транспорт в Лондоні, Сеулі, Нью-Йорку і навіть Варшаві дуже дорогий. Безумовно, є різниця зарплат і рівня життя, але це не означає, що для місцевих жителів заплатити 1-7 доларів за проїзд в одну сторону – це раз плюнути. Тільки гнучка тарифна політика і система проїзних дає можливість людям з середніми доходами не зводити на проїзд весь свій місячний бюджет.

Що стосується наших реалій, то за оцінками деяких експертів, якби політична складова була виключена з питання формування тарифів, то замість 2-3 гривень за квиток в трамвай українці віддавали б не менше 10. Уявити таку картину вкрай складно. Зате всі ми легко уявляємо сучасні, теплі і безшумні трамваї і тролейбуси, які вже мають курсувати по маршрутах, але тільки за ті ж 2-3 гривні.

Читайте також: Е-КВИТОК: ЧОМУ В УКРАЇНІ ПРОВАЛИВСЯ СТАРТ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОГО КВИТКА

Поделиться

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Читайте на ETCETERA

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами