ДЕ СПРАВЕДЛИВІСТЬ: За що правозахисники критикують судову реформу?

Верховна Рада прийняла закон, який вносить зміни до деяких кодексів і законів, що стосуються діяльності судів. Автори закону запевняють: він надасть старт необхідній для країни судовій реформі. Однак у правозахисників та експертів нововведення викликають чимало запитань.

ШВИДШЕ НЕ ОЗНАЧАЄ КРАЩЕ. Експертів «реанімаційного пакету реформ» (РПР) турбує норма закону, яка серйозно скорочує терміни розслідування злочинів. Наразі, в залежності від категорії справи, слідство може тривати від двох до п’ятнадцяти років. Нововведення передбачають, що слідчі повинні вкластися в три місяці (якщо йдеться про нетяжкі або середньої тяжкості злочини) або в шість місяців (для тяжких і особливо тяжких злочинів). Це може призвести до того, що резонансні справи, які не були направлені до суду – наприклад, про розстріли на Майдані або про зловживання колишніх керівників держави – будуть просто закриті, оскільки всі терміни вже давно минули. А не очевидні злочини (так звані «глухарі») взагалі не реєструватимуть і не розслідуватимуть, аби не погіршувати статистику розкриття злочинів, говориться в заяві РПР.

ЕКСПЕРТИЗИ НЕ ЧЕКАЙ. Ще одна норма нового закону говорить, що тепер призначати експертизу у справі зможе тільки суд. Це означає, що адвокат більше не зможе самостійно залучати експертів – а це значно обмежує можливості захисту. Крім того, народний депутат Олена Сотник у своєму блозі звертає увагу на те, що проводити судові експертизи, відповідно до закону, зможуть тільки державні установи. На думку депутата, це призведе до завантаженості профільних організацій. Висновків експертизи доведеться чекати дуже довго, і не факт, що їх взагалі встигнуть зробити до закінчення терміну досудового розслідування.

НЕ УСІ ФІЛЬТРИ КОРИСНІ. У новому законі з’явилися такі поняття, як «суспільний інтерес» і «малозначимість справ». Адвокат і правозахисник Олексій Баганець вважає, що вони можуть стати свого роду «фільтрами», через які велика кількість справ взагалі не дійде до суду. А це означає обмеження доступу до правосуддя та порушення конституційного права на судовий захист.

КУДИ СКАРЖИТИСЯ? Претензії до прийнятого закону висловило і Головне науково-експертне управління Верховної Ради. В управлінні переконані, що новий закон скорочує список справ, які потрапляють під касацію, тобто малозначні справи не можна буде оскаржити в касаційному суді. Це також обмежує конституційні права учасників судового розгляду.

ЧОМУ ТАК? Депутати проголосували за більшість норм закону, які викликали критику правозахисників. «Сподіваюся, всім це буде черговим уроком про те, наскільки ми взагалі контролюємо і впливаємо на парламент», – пише у Фейсбуці правозахисник Михайло Лебедь. На його думку, депутати будуть прислухатися до думки активістів тільки в тому випадку, якщо будуть створені «потужні незалежні громадські інституції».

Сергій Іщенко

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами