Двісті років тому свята 1 травня не було. А маївки вже були. Як таке можливо?

У сучасному світі (і в Україні) 1 травня відзначають День праці. Однак ще кілька століть тому цей день теж був святковим. Хоча вкладали в нього зовсім інший сенс.

ПО ВСІЙ ЄВРОПІ. Традиція вибиратися на природу в перші дні травня і влаштовувати веселі гуляння – насправді дуже древня. Вона бере початок ще в язичницькі часи. Наприклад, стародавні кельти 1 травня відзначали Белтейн – свято початку літа. Подекуди в Ірландії і Шотландії він зберігся до наших днів. Травневі свята були знайомі й іншим народам Європи.

Ці звичаї нікуди не зникли і після торжества християнства. Наприклад, у Німеччині ще в ХІХ столітті 1 травня селяни збиралися великими компаніями, сідали на коней і їздили по окрузі, розмахуючи зеленими березовими гілками. Це називалося «привезти літо в село». У Данії церковні братства влаштовували веселі гуляння з пивом і закускою.

Двісті років тому свята 1 травня не було. А маївки вже були. Як таке можливо?

ДЕРЕВА І КОРОЛІ. Головним атрибутом свята було травневе дерево. Це було або живе дерево, або просто високий стовп, прикрашений стрічками та вінками. Його урочисто встановлювали напередодні торжества на центральній площі міста або села. Ця традиція була особливо поширена в Німеччині, Австрії, Чехії та скандинавських країнах. А у Франції було заведено ставити травневе дерево перед будинком мера. За це мер влаштовував народні гуляння з танцями, піснями і частуваннями.

У багатьох країнах напередодні свята обирали «травневу королеву». В Англії цей звичай існує й сьогодні. Як це відбувається, можна побачити, наприклад, в британському детективному серіалі 2013 року «Свято травня».

А ЩО В УКРАЇНІ? Традиції, пов’язані з травневими святами, існували в тих українських землях, які підпадали під вплив західноєвропейських країн. Наприклад, у Закарпатті, яке тривалий час знаходилося під владою Угорщини, ставили травневі дерева. А в Галичині в перші дні травня в церквах проводилися особливі богослужіння на честь діви Марії. У народі їх так і називали: «маївки». Цей католицький обряд перейняли греко-католики і навіть місцеві православні.

ТРАВНЕВІ РЕКРЕАЦІЇ. Втім, в Україні існувала ще одна першотравнева традиція, абсолютно невідома в інших країнах. У XVII-XVIII століттях щороку на 1 травня всі студенти і бурсаки Київської академії, разом з вчителями, виїжджали за місто на гору Щекавиця (зараз ця гора – в межах міста). Цей захід називався «травневими рекреаціями». Спеціально для нього вчителі поезії складали комедії і трагедії, які ставили прямо під відкритим небом. Крім того, під час рекреацій співали хором (не тільки церковні співи, а й «світські пісні»), а закінчувалося все грандіозним бенкетом.

Нерідко в «травневих рекреаціях» брали участь не тільки люди, пов’язані з Академією, а й київські купці, поміщики, козацька старшина. Студенти називали їх «любителями науки». Щоправда, щоб потрапити на академічну рекреацію, такий «любитель» повинен був піднести в дар студентам бочку пива або меду, смаженого кабана або, у найгіршому разі, великий шматок сала і свіжий хліб.

Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що ця весела традиція зникла після ліквідації Гетьманщини і приєднання України до Російської імперії.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами