До Європарламенту висуваються кандидати-українці. Але не всі вони – друзі України

Чинний Президент Петро Порошенко пообіцяв у 2024 році балотуватися в депутати Європарламенту. Але йому навряд чи вдасться виконати цю обіцянку. А тим часом, у виборах до законодавчих зборів ЄС 2019 року беруть участь кандидати-українці. EtCetera дізнавався, хто ці люди.

ПРОТИЛЕЖНОСТІ. За місця в Європарламенті борються відразу четверо вихідців з України, які в різний час отримали громадянство Польщі. Найцікавіше, що вони опинилися в списках партій, що займають зовсім протилежні позиції – як у польській політиці, так і з українського питання.

«КОНФЕДЕРАЦІЯ» З ПУТІНИМ. Політичне об’єднання «Конфедерація KORWiN» – класична ультраправа націоналістична партія. Вона виступає за вихід Польщі з ЄС, а її лідер Януш Корвін-Мікке вважає демократію «найбезглуздішою системою в світі» і привітав російську окупацію Криму. Проте, в списках цієї партії – двоє українців.

До Європарламенту висуваються кандидати-українці. Але не всі вони - друзі України

Лілія Мошечкова народилася в Донецьку, але в кінці 1990-х років переїхала до Польщі і отримала громадянство. У публічній політиці вона вперше засвітилася в 2014 році, коли очолила збір коштів для допомоги жителям Донецької і Луганської областей. Уже тоді Мошечкову підозрювали в симпатіях до бойовиків. Після цього вона пропонувала не пускати «бандерівців» у Євросоюз, їздила разом з лідером своєї партії в окупований Крим і протестувала проти заборони відвідувати Польщу одіозному «путінському байкеру» Олександру «Хірургу» Залдостанову. А під час візиту Петра Порошенка до Варшави Лілія зустрічала його з російським прапором в руках. Мошечкова нерідко виступає в російських ЗМІ як «польський експерт».

До Європарламенту висуваються кандидати-українці. Але не всі вони - друзі України

Володимир Осадчий народився на Волині. Він навчався у Львівському університеті ім. Франка, а в Польщі живе з 1993 року. Він – професійний історик, викладав у декількох вузах і очолював дослідний центр Ucrainicum. Осадчий – прихильник панування католицької церкви у польській державі. Він вважає Львів польським містом і брав участь у розробці скандального «антибандерівського» закону. Осадчий часто виступає на радикально-католицькому «Радіо Марія» та публікується на націоналістичному сайті Kresy.pl.

УКРАЇНСЬКА «ВЕСНА». Партія «Весна» на чолі з мером міста Слупська Робертом Бедронем – повна протилежність «Конфедерації». Це – ліва партія, яка підтримує ЄС і виступає за антиросійські санкції. В її списках – дві українки.

До Європарламенту висуваються кандидати-українці. Але не всі вони - друзі України

Оксана Литвиненко народилася в Луганську, а в Польщі опинилася в 2003 році – після того, як її чоловік отримав роботу в університеті міста Торунь. Литвиненко долучилася до феміністичного руху і швидко вибилася в лідери: вона організовувала мітинги протесту проти надмірного втручання церкви в суспільне життя. Феміністичні переконання привели її в партію Бедроня. Литвиненко підтримує Україну, на одній з її аватарок у Фейсбуці – рамка #FreeSentsov.

До Європарламенту висуваються кандидати-українці. Але не всі вони - друзі України

Лілія Твардош називає рідним містом Одесу, але з 1997 року живе в польському Кракові. Зі студентських років Лілія займається правозахисною діяльністю і допомагає біженцям. У політиці вона – з 2013 року. Тривалий час Твардош не могла знайти партію, яка відповідала б її поглядам, але зрештою долучилася до «Весни».

НА МІСЦЯХ. Депутати українського походження є в національних парламентах Німеччини і Румунії. У Бундестазі засідає українець Андрій Гунько, який представляє партію DieLinke. Щоправда, в Україні у нього неоднозначна репутація: в 2015 році політик їздив до Донецька і спілкувався з лідером бойовиків Олександром Захарченком. А в Палаті депутатів Румунії для української громади зарезервовано окреме місце. Зараз його займає глава Союзу українців країни Микола Мирослав Петрецький.

У березні 2019 року головуюча Конгресу українців Естонії Віра Коник балотувалася до парламенту країни від ліберальної партії «Естонія 200». Але ця політична сила не змогла подолати прохідний бар’єр.

За матеріалами «Європейської правди» і «Наше слово»

 

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами