Дітям потрібен стрес: чому не потрібно захищати дитину від негативу?

Діти бачать і розуміють набагато більше, ніж ми думаємо. Тому всі спроби дорослих уберегти дитину від стресу приречені на провал. Більш того, надмірний захист від негативних емоційних впливів може стати для дитини ведмежою послугою. Адже стрес – це невід’ємний елемент нашого повсякденного життя. EtCetera з’ясовував, які ситуації є найбільш стресовими для дитини і як дорослі можуть допомогти їй з ними впоратися.

ДІТИ І СТРЕС. Кажуть, що діти схожі на губки – вони поглинають всі емоції, а ось механізм, який допомагав би з ними впоратися, ще не сформований. Маленьких дітей також порівнюють з дзеркалами, які відбивають своїх батьків, їх помилки, обмеження і переконання.

Як би парадоксально це не звучало, але дітям з раннього віку потрібно (за підтримки дорослих, звичайно) вчитися справлятися зі стресом. Це дуже важливо, тому що наші переживання «ростуть» разом з нами: чим старшими ми стаємо, тим частіше стикаємося з проблемами.

З іншого боку, коли дитина піддається занадто сильному стресу, вона навряд чи впорається з ним без активної підтримки психолога. А роль дорослих полягає в ретельному спостереженні за дитиною, щоб вчасно звернутися за професійною допомогою.

10 СИТУАЦІЙ, ЯКІ НАЙБІЛЬШЕ ПРИГНІЧУЮТЬ ДІТЕЙ

1 Смерть матері або батька.

2 Розлучення батьків. Навіть «цивілізоване» розставання є найсильнішим джерелом стресу.

3 Фінансові проблеми сім’ї. Психологи і психотерапевти стверджують, що діти, навіть якщо їх не посвячують у фінансові питання, добре про них інформовані.

4 Переїзд і розставання з друзями.

5 Зміна школи. Це страх нового місця, тривога про те, чи добре складуться відносини з новими однокласниками.

6 Смерть домашнього вихованця. Діти дуже прив’язуються до тварин, сприймають їх як членів сім’ї. Тому дитина може переживати дуже сильний біль втрати, навіть коли дорослим здається, що «це просто хом’як».

7 Відсутність поруч матері, наприклад, якщо вона лежить в лікарні або вирушила в довгу подорож. У такі моменти дитині здається, що мама її кинула. Згадайте хоча б перші дні перебування дитини в дитячому садку – навіть годинне розставання з мамою для неї є трагедією. Усе через страх бути кинутою.

8 Хвороба батьків.

9 Фізичне і психологічне насильство: побої, приниження, залякування.

10 Почуття непотрібності, відсутність підтримки з боку батьків, відчуття того, що у батьків немає часу на дитину.

ЯК РЕАГУВАТИ НА ДИТЯЧИЙ СТРЕСС? У такій ситуації потрібно пам’ятати про дві речі:

1 Дитячий стрес не можна недооцінювати. Необхідно реагувати так, щоб дитина відчувала, що її проблеми важливі для батьків, а не відмахуватися зі словами «це дрібниці життя». Для дорослого це дрібниці, а у дитини в душі розгортається ціла трагедія, і їй стає дуже прикро, коли її тривоги і страхи ніхто не поділяє. Малюк повинен знати, що він може звернутися до тата й мами з будь-якою проблемою, що його будуть слухати і втішати.

2 Контролюйте прояви гіперопіки. Варто дитині заплакати або «шмигнути» носом, як ви несетеся, щоб взяти її на ручки, покачати і засунути в рот цукерку? Це варто припинити – так ви досягнете зворотного ефекту. Адже ви не зможете все життя опікати своїх дітей і приймати на себе всі негативні емоції, які їм доведеться відчути. Ваше завдання – підтримати, зрозуміти і заспокоїти.

Для дитини дуже важливе усвідомлення того, що вона впоралася з важкою для неї ситуацією. Кожен такий успіх впливає на її самооцінку і робить її більш сильною перед лицем майбутніх проблем. У той же час відсутність розумного подолання стресу у дітей є основною причиною швидко наростаючої статистики психічних захворювань у дитячому віці.

Не робіть своїм дітям ведмежу послугу – дайте їм можливість і поплакати, і посумувати, але при цьому будьте поруч.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами