Діти АТО. Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок військових дій? Навіщо це взагалі потрібно?

У ЧОМУ СПРАВА?

В Україні вже більше року діє постанова уряду, яка гарантує дітям, які стали жертвами конфлікту на Донбасі, статус дитини, яка постраждала внаслідок військових дій. Що це за статус і які соціальні гарантії він передбачає?

ХТО МОЖЕ ОТРИМАТИ СТАТУС ДИТИНИ, ПОТЕРПІЛОЇ ВНАСЛІДОК ВОЄННИХ ДІЙ?

Перюшо чергою це діти, у яких вже є статус внутрішньо переміщених осіб. Але не тільки вони. На статус можуть претендувати діти, чиї батьки загинули або отримали поранення під час бойових дій, і діти, які проживають у зоні проведення АТО/ООС. Нарешті, діти, які проживають у тимчасово окупованих районах, теж можуть отримати такий статус, якщо переїдуть на підконтрольну Україні територію.
До речі, якщо підлітку вже виповнилося 18 років, але на момент початку бойових дій він був неповнолітнім, то він теж може розраховувати на отримання статусу.

НА ЯКИХ ПІДСТАВАХ НАДАЄТЬСЯ СТАТУС?

Закон вказує шість таких підстав:
1 якщо дитина була поранена, отримала контузію або каліцтво;
2 якщо дитина стала жертвою фізичного або сексуального насильства;
3 якщо дитина була викрадена або незаконно вивезена за межі України;
4 якщо дитину змушували брати участь у воєнізованих або збройних формуваннях;
5 якщо дитину незаконно утримували (у тому числі в полоні);
6 якщо дитина піддавалася психологічному насильству.
Підставою для отримання статусу може бути одна з перерахованих вище підстав, кілька або всі відразу.

А ПСИХОЛОГІЧНЕ НАСИЛЬСТВО – ЦЕ ЯК?

Це травми, нанесені дитячій психіці. Для дитини виявитися в місці, де стріляють, жити в умовах окупації або виїхати з рідного дому і стати вимушеним переселенцем – саме по собі важке випробування. Не кажучи вже про те, якщо його батьки (або один з них) загинув або потрапив у полон. Якщо інші підстави для отримання статусу потребують доказів, то для підтвердження психологічного насильства досить підтвердити сам факт знаходження в зоні АТО/ООС.

КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ ЗА СТАТУСОМ?

До служби у справах дітей за місцем проживання. Якщо ваша сім’я – переселенці, тоді потрібно звертатися до органу опіки та піклування за місцем реєстрації.

ХТО МАЄ ПРОСИТИ ПРО НАДАННЯ СТАТУСУ?

Батьки або інші законні представники дитини (наприклад, родичі, вітчим і мачуха або представник органу опіки та піклування). Крім того, заявником може бути школа, у якій дитина навчається, або медичний заклад, у якому вона лікується. А підлітки, яким виповнилося 14 років, можуть подати документи в службу у справах дітей самостійно.

І ЩО, БАГАТО ДІТЕЙ ВЖЕ ОТРИМАЛИ ТАКИЙ СТАТУС?

Насправді, не так вже й багато. За даними Міністерства соціальної політики, до початку вересня 2018 року статус отримали тільки 1665 дітей. Ще близько 35 тис. дітей перебувають на стадії оформлення статусу. При цьому, за оцінками ЮНІСЕФ, від конфлікту на сході України постраждали близько 580 тис. дітей. А правозахисники стверджують, що їх кількість може бути ще більшою – до 1 млн. дітей.

А ЧОМУ ТАК МАЛО ДІТЕЙ ОТРИМАЛИ ЦЕЙ СТАТУС?

Причини – різні. Багато сімей навіть не здогадуються про існування такого статусу. Деяким відмовляють у його наданні через різночитання в законі або просто через недбалість чиновників. Нарешті, деякі сім’ї не бачать сенсу оформляти статус. За їх словами, користі від нього ніякої, а сама процедура забирає надто багато часу і сил.

ТОБТО, ОТРИМАТИ СТАТУС ВАЖКО?

Це, дійсно, непросто. Першою чергою тому, що потрібно зібрати досить багато документів. До служби у справах дітей необхідно подати:

– свідоцтво про народження дитини;
– документ, що засвідчує особу заявника;
– документ, що підтверджує родинні зв’язки заявника і дитини (якщо заявник – школа або лікарня, тоді документ, який підтверджує, що дитина дійсно там навчається або лікується);
– довідку переселенця або документ, що підтверджує, що дитина проживала в зоні АТО/ООС (таким документом може бути, наприклад, акт про право власності батьків дитини на нерухомість, шкільний табель, учнівський квиток або лікарняна картка).

Якщо дитина отримала травму – потрібна виписка з медичної картки або висновку спеціаліста.
Якщо є інші підстави для отримання статусу (крім психологічного насильства) – вам знадобляться заяву про кримінальне правопорушення, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження і висновок експертизи про встановлення фактів насильства.
Нарешті, якщо батьки дитини (або один з них) загинули – необхідні копія посвідчення члена сім’ї загиблого, свідоцтво про смерть та свідоцтво, що підтверджує причини смерті.

ЦЕ ДІЙСНО ДУЖЕ СКЛАДНО… А ВОНО ТОГО ВАРТО? ЩО ДАЄ ЦЕЙ СТАТУС?

З формальної точки зору – практично нічого. Справа в тому, що статус дитини, яка постраждала внаслідок військових дій, практично завжди «перетинається» з іншими статусами – наприклад, переселенця або члена сім’ї загиблого учасника АТО. Наявність цих статусів передбачає певні пільги і гарантії. Однак у нового статусу є певні переваги. Він дається раз і назавжди. Наприклад, коли закінчиться війна, переселенець повернеться до рідного дому і втратить статус тимчасово переміщеної особи. А статус дитини, яка постраждала внаслідок військових дій, залишиться у нього на все життя. Що ж стосується конкретного набору соціальної допомоги – над цим зараз працює Міністерство соціальної політики.

Читайте також: ПОЧАЛАСЯ РЕФОРМА ІНТЕРНАТІВ В УКРАЇНІ. ЦЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО ДІТЕЙ ПОВЕРНУТЬ БАТЬКАМ-АЛКОГОЛІКАМ?

Поделиться

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами