Чому Закон про мову викликав суперечки? Чому його прийняли саме зараз?

Закон про мову, ухвалений Верховною Радою, став приводом для запеклих суперечок, які поки тільки посилюються. EtCetera розбирався, чому українці неоднозначно сприйняли рішення нардепів.

У четвер, 25 квітня 2019 року, Верховна Рада 278-ми голосами «за» підтримала в другому читанні прийняття закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». У законопроект після першого читання було внесено близько 2 тисяч правок, але які з них увійшли в текст закону, буде ясно тільки після офіційної публікації тексту документа. Заблокувати Закон за допомогою постанови спробували депутати з «Опозиційного блоку» Вадим Новінський і Олександр Вілкул, але, найімовірніше, це не спрацює.

Поки відомо, що за новим Законом українська мова стає обов’язковою для використання:

– в державному і комунальному секторах;

– в транспорті та закладах громадського харчування;

– на підписах і маркуваннях товарів і послуг;

– в медицині і освіті;

– в театральних виставах і дубляжі кіно;

– на телебаченні, в інтернеті і друкованих ЗМІ.

Очевидно, що після набуття законом чинності української мови в громадському просторі стане набагато більше.

ОФІЦІЙНА РЕАКЦІЯ. Чинний президент Петро Порошенко підтримав прийняття закону. Обраний президент Володимир Зеленський заявив, що після вступу на посаду проаналізує закон щодо дотримання всіх прав громадян. Зеленський також зазначив, що держава має сприяти розвитку української мови шляхом створення стимулів і позитивних прикладів, а не заборон і покарань.

Чому Закон про мову викликав суперечки? Чому його прийняли саме зараз?

Речник МЗС РФ Марія Захарова назвала закон «примусовою українізацією», а російські ЗМІ очікувано розкритикували документ.

Уряд Угорщини теж відреагував, попередивши НАТО, що буде в подальшому блокувати проведення комісії Україна – НАТО. Інші країни поки на прийняття Закону не відреагували.

Найактивніша дискусія розгорнулася в громадському просторі – в ЗМІ і соцмережах.

«ЗА» ЗАКОН. Найбільша кількість українців, які підтримали закон, підтримують і Петра Порошенка. За документ висловилися публіцисти Віталій Портников та Айдер Муждабаєв. Крім того, закон підтримали Святослав Вакарчук і Джамала.

«Закон не забороняє користуватися російською. Він забороняє ігнорувати українську. Це, звичайно, обмежує права тих, хто ненавидить або зневажає українську мову», – зазначив художник Олександр Ройтбурд.

Чому Закон про мову викликав суперечки? Чому його прийняли саме зараз?

«ПРОТИ». Закон про мову означає початок повномасштабної підготовки до парламентських виборів в Україні, а також є прикладом «конвульсій» президентської адміністрації, що йде – вважає політолог Вадим Карасьов.

Вадим КАРАСЬОВ, політолог:

Це не рішення мудрих державних діячів, це рішення політиків, які думають, як ще вчепитися за владу, за Верховну Раду.

Юрій РОМАНЕНКО, політолог:

278 голосів за мовний закон! Урааааа. Тепер Україна стане Сінгапуром! Через 5 років будемо жити, як в США.

«Ухвалення закону прямо зараз тільки посилить ненависть до нинішньої« еліти», яка займається умовними вишиванками замість умовної ковбаси, під тихий шелест купюр, а тим часом Ахметов продовжує концентрувати в своїх патріотичних руках енергетику країни. І ці дембельські акорди посилять позиції Бойка і іншої нечисті замість помірного Зеленського, якого ви так люто ненавидите», – вважає політблогер Вадим Фульмахт.

«Це, по суті, акт внутрішньої агресії», – упевнений редактор видання «Страна» Ігор Гужва.

Чому Закон про мову викликав суперечки? Чому його прийняли саме зараз?

У ЄВРОПІ ТАКОГО НЕМАЄ? Прихильники офіційної двомовності в Україні часто наводять приклади того, що в багатьох європейських країнах (Швейцарія, Бельгія, деякі регіони Великобританії, Німеччини та Іспанії) офіційними є дві і більше мов. Дійсно, у багатьох країнах світу офіційно використовується більш однієї мови.

Інша ситуація у Франції. Згідно з конституцією, єдина офіційна мова країни – французька. Крім того, було прийнято цілу низку законів про посилення ролі національної мови. «Закон Тубона» в 1994 році закріпив французьку основною мовою для використання в офіційній сфері, на робочому місці, на вивісках і в маркуваннях товарів, комерційних договорах, діловому спілкуванні.

Однак закон не поширюється на електронні засоби інформації, приватні та некомерційні структури. Він був прийнятий для захисту від експансії англійської мови. Виконання закону контролюється спеціальними органами, а за його недотримання передбачені штрафи.

ПІДСУМОК. Питання державної мови очікувано викликало суперечки – так було завжди в Україні, коли на законодавчому рівні піднімалася тема мови. В демократичній країні дискусія – нормальне явище. Однак проблема в тому, що питання мови може бути використано для розколу країни, як це вже було не раз.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами