Чому в Україні заговорили про реванш проросійських сил. Чи є на це причини?

За останній місяць від українських політиків все частіше звучать заяви про реванш проросійських сил та вимоги до новообраного президента щось з цим робити. EtCetera з’ясовував, чи дійсно в Україні можливий реванш.

ФАКТ. Кандидат в народні депутати від партії Петра Порошенка «Європейська солідарність» Михайло Забродський на початку липня 2019 року заявив, що під час парламентської кампанії ті сили, які намагалися тримати Україну під російським впливом, хочуть здійснити реванш. Він наголосив, що повернення одіозних політиків – це лише початок, потім ці люди намагатимуться потрапити в парламент та уряд, щоб розгорнути курс України в бік Росії. Забродський вважає, що реваншисти намагатимуться ослабити Україну через федералізацію, в тому числі, реалізувавши ідею двопалатного парламенту.

Чому в Україні заговорили про реванш проросійських сил. Чи є на це причини?

ЩО МОЖНА ВВАЖАТИ РЕВАНШЕМ? Кандидат політичних наук, політолог Ярослав Телешун в коментарі EtCetera пояснив, що термін «реванш» означає бажання програвшої сторони змінити результати поєдинку і відплатити за програш вже в новому протистоянні.

Ярослав ТЕЛЕШУН, політолог:

По суті, політика, а тим паче в демократичних державах, де присутня постійна ротація правлячого класу, є таким собі перманентним реваншем. Адже весь час відбувається боротьба між різними політичними силами – одні проходять до парламенту, інші ­– не проходять, одні отримують більшість, інші – не отримують. І весь час відбувається циркуляція  між цими політичними силами. Тобто, з чисто термінологічних понять, виходить, що реванш присутній не тільки в Україні, а й в усіх більш менш демократичних державах.

ЯКІ ДІЇ НАЗИВАЮТЬ РЕВАНШЕМ? Політики, які спекулюють на цій темі, знаходять ознаки реваншу в багатьох подіях.

По-перше, перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект Георгія Жукова в Харкові, яке не засудили у президента. Як відомо, ініціатором перейменування став мер Харкова Геннадій Кернес.

Чому в Україні заговорили про реванш проросійських сил. Чи є на це причини?

По-друге, повернення в Україну одного з авторів диктаторських законів 16 січня та ініціатора силового розгону Майдану Андрія Портнова, якого навіть намагалися поновити на посаді викладача в КНУ ім. Шевченка. Крім цього, стало відомо, що голова Офісу президента Андрій Богдан раніше був помічником Портнова.

По-третє, ЦВК зареєструвала кандидатами в нардепи керівника адміністрація Віктора Януковича Андрія Клюєва, який знаходиться в Росії, а також одіозного журналіста та блогера Анатолія Шарія. Щоправда, пізніше реєстрацію було скасовано, однак сам факт реєстрації викликав протести.

Крім цього, визвали питання і перші призначення Володимира Зеленського. Крім Андрія Богдана, який запропонував надати російській мові статус регіональної, несподіванкою стала заява прес-секретаря президента Юлії Мендель, яка зазначила, що українські військові, відповідаючи на провокації, ведуть вогонь по житлових будинках на окупованих територіях. Також реваншем назвали призначення керівників Луганської та Донецької ОДА (Луганську область очолив екс-ректор Луганського університету внутрішніх справ, екс-регіонал Віталій Комарницький, а Донецьку – Павло Кириленко, батьки якого живуть на окупованій території, а рідний брат – воює проти України).

Чому в Україні заговорили про реванш проросійських сил. Чи є на це причини?

ЧАС ОБ`ЄДНУВАТИСЯ. Ярослав Телешун зазначає, що будь-яким мірилом реваншу є громадяни. За даними різних соцопитувань, навіть у найбільш проросійських політичних сил, які представлені в цій виборчій кампанії, більше половини електорату не готові йти на будь-які компроміси з Росією.

Ярослав ТЕЛЕШУН, політолог:

Тобто, все одно є позиція і бажання відстояти певні аспекти національних інтересів. Безперечно, поняття «реванш», «реваншисти», а також поняття «радикал» та «націоналіст» використовуються як інструмент сегментування громадян України і мобілізації свого електорату. Ця технологія працює.

На думку експерта, українським політикам не варто зловживати подібними заявами під час виборчої кампанії, а тим більше – в таких складних економічних і політичних умовах, в яких перебуває Україна.

Ярослав ТЕЛЕШУН, політолог:

Варто думати не про те, як сегментувати українське населення, а про те, як його зшити. Потрібно зшивати Україну. Коли ми говоримо про політичний процес, не треба казати, що є громадяни реваншисти, націоналісти, радикали тощо. Ми повинні говорити, що є громадяни України, які мають ту чи іншу позицію.

Політолог додав, що у всіх політичних сил, незалежно від ідеології, при зверненні до громадян мають бути однакові заяви про те, що вони хочуть жити в успішній Україні, проте бачать шляхи реалізації цієї мрії по-різному.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами