Чому самотність – національна проблема України?

На початку року в Великобританії було створено перше в світі міністерство у справах одиноких людей. В Україні проблема самотності стоїть ще гостріше, проте суспільство звикло її не помічати – українцям «вистачає» війни, економічних труднощів і політичних скандалів. Але чи означає це, що проблему не потрібно вирішувати на державному рівні?

У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ часто або постійно відчувають себе самотніми 9 мільйонів чоловік – кожен сьомий житель. В основному це люди похилого віку. «Самотність страшніша для вашого здоров’я, ніж куріння 15 сигарет в день, але з нею можна боротися», – стверджує Марк Робінсон, глава Агентства допомоги літнім людям.

Численні дослідження показують, що самотні люди частіше хворіють і менше живуть. У працездатному віці така ж проблема знижує мотивацію і продуктивність праці, збільшує ймовірність депресії і суїциду. Особливо виражена залежність між самотністю і хворобами серця, а також опорно-рухового апарату. Для системи охорони здоров’я це означає мільярди доларів збитків.

Страждання мільйонів британців змусили прем’єр-міністра Терезу Мей створити міністерство самотності, яке очолила Трейсі Крауч – колишня заступник міністра у справах спорту і громадянського суспільства. Її відомство стане науково-дослідним центром, якому належить розробити державну стратегію по боротьбі з проблемою самотності.

Чому самотність - національна проблема України?

В УКРАЇНІ. За даними опитування, проведеного на початку 2017 року соціологічною групою «Рейтинг», в Україні регулярно відчувають себе самотніми 45% людей. З них 5% – майже кожен день, 12% – кілька разів на тиждень, ще 28% – кілька разів на місяць.

Як правило, почуття самотності пов’язано з особливостями світогляду людини, його комунікабельністю і включеністю в суспільство. Такій людині можна допомогти. Інша справа – пенсіонери-одинаки, що живуть в селах, де крім телевізора і декількох сусідів, немає ніякого спілкування. Таких людей в Україні лише за офіційною статистикою налічується 740 тисяч.

Опитування населення і офіційні дані показують, що Україні також необхідно якщо не міністерство, то національний центр по боротьбі з самотністю. І ймовірно, що починати роботу доведеться зі школи.

БАРОМЕТР. Соціологічна теорія пов’язує феномен самотності в сучасному світі з розпадом традиційної сім’ї, порушенням зв’язку поколінь і нестійкістю шлюбу. Норвезький дослідник Ларс Свендсен доповнив ці уявлення. На його думку, поширеність самотності говорить про нестачу довіри в суспільстві.

Свендсен зазначає, що найбільше самотніх – в країнах колишнього соцтабору, де люди звикли боятися переслідувань або просто «мовчати». Одним словом, не довіряти іншим.

Як позитивний приклад Свендсен призводить Скандинавію, де високий рівень довіри і безпеки допомагає людям вільніше спілкуватися. З роками відсоток самотніх людей тут падає. У Норвегії за опитуванням 1980 року 62% чоловіків і 74% жінок заявили, що у них є близька людина. У 2012 році – вже 93% і 96% відповідно.

ЩО РОБИТИ? Зв’язок самотності і довіри показує, що обстановка, в якій українське суспільство живе вже багато років, не сприяє хорошим контактам між людьми. Зрештою, роз’єднаність посилює проблеми зі здоров’ям. Тому державі, починаючи зі шкільного віку, слід виховувати у людей культуру взаємної поваги і прищеплювати навички співпраці. І, ймовірно, це стане найкращою інвестицією в майбутнє. Довіра не тільки підвищує якість життя, але і дозволяє людям об’єднуватися, відстоювати свої права, реалізувати сміливі ідеї і просто радіти життю разом.

Читайте також: СТАРІСТЬ МАЙБУТНЬОГО: ЧИ БУДУТЬ ДІТИ ДБАТИ ПРО СВОЇХ БАТЬКІВ

 

 

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами