Бранці транзитної зони: п’ять історій людей, які жили в аеропортах

В кінці листопада 2018 року сирійський біженець Хасан аль-Контар, який більше півроку прожив в аеропорту, нарешті отримав політичний притулок. EtCetera нагадає про інші відомі випадки, коли люди ставали заручниками міжнародних правил і не могли залишити транзитну зону аеропорту.


Хасан АЛЬ-КОНТАР провів більше семи місяців в аеропорту малайзійської столиці Куала-Лумпур. Громадянин Сирії, Хасан кілька років жив і працював у Об’єднаних Арабських Еміратах. У 2012 році закінчився термін дії його паспорта. Однак аль-Контар не захотів повертатися на батьківщину: там на нього чекала військова служба і, отже, участь у громадянській війні, яку він вважав безглуздою. Чоловік залишився в ОАЕ нелегально. Зрештою, його заарештували і депортували: щоправда, не в Сирію, а в Малайзію.

Всі спроби отримати політичний притулок в різних країнах закінчилися для Хасана невдало. Зрештою, він оселився в зоні вильотів одного зі столичних аеропортів. Тут з ним ділилися їжею співробітники аеропорту. Сирієць викладав в соцмережі відеоролики, завдяки чому його історія стала відома в світі. На підтримку Хасана почали виступати активісти і правозахисники. Нарешті, уряд Канади надав йому статус біженця.


Мехран КАРИМІ НАССЕРІ прожив майже 18 років у міжнародному аеропорту імені Шарля де Голля в Парижі. У рідному Ірані він брав участь у масових протестах і отримав в ООН статус біженця. У 1988 році Нассері вилетів з Парижа в Лондон. Однак перед польотом у нього вкрали валізу з документами. В результаті чоловік не зміг пройти паспортний контроль в Англії. Його відправили назад до Франції, але й ця країна не стала його приймати без документів. Нові документи можна було отримати тільки в Бельгії, але для цього потрібна була його особиста присутність.

Через всі ці бюрократичні хитросплетіння Нассері залишився в аеропорту. Тут він читав, вів щоденник і вивчав економіку. Спочатку іранцю допомагали їжею і речами пасажири і співробітники аеропорту. А коли його історія стала відома журналістам, він почав давати інтерв’ю за гроші. У 1998 році Нассері все-таки повернули документи, але той вважав за краще залишитися в аеропорту. Чоловік покинув термінал тільки в 2006 році: він серйозно захворів і змушений був лягти в лікарню.


Санджай ШАХ понад рік провів в аеропорту Найробі (столиця Кенії). У 2004 році цей кенійський громадянин спробував емігрувати до Великобританії. Однак імміграційна служба йому відмовила. Санджая відправили назад до Кенії. Він вважав таке рішення несправедливим і, в знак протесту, відмовився залишати аеропорт.

Зрештою, Шах домігся свого. Йому вручили британський паспорт і квиток на нову батьківщину.


Захра КАМАЛФАР з дочкою і сином майже на два роки застрягли в московському аеропорту Шереметьєво. У 2006 році вони намагалися втекти з рідного Ірану, де Захру, як учасницю протестів, очікували політичні репресії. Через Росію жінка з дітьми сподівалася дістатися до Німеччини. Але у Франкфурті їх документи були визнані підробленими, тому їх депортували назад у Росію.

Російський уряд відмовився приймати Захру і її дітей. Тому їм довелося оселитися в аеропорту. Вони спали на підлозі, милися в громадському туалеті і їли те, що жертвували їм працівники аеропорту. Російська влада намагалися відправити Захру з сім’єю в Іран. У відповідь жінка спробувала накласти на себе руки. Зрештою, в справу втрутилося Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, і в 2007 році сім’ї Камалфар дозволили вилетіти в Канаду.


Фен ЧЖЕНХУ понад 90 днів жив у міжнародному аеропорту Токіо. У рідному Китаї він вважався дисидентом. Коли в 2009 році він приїхав до Японії, виявилося, що на батьківщині його не чекають. Китайські чиновники вісім разів відмовили йому у в’їзді в країну.

В знак протесту Фен Чженху прийшов в аеропорт і відмовився виходити за межі терміналу. У мережі дисидент розгорнув активну кампанію. Їжу та одяг йому віддавали співчуваючі пасажири, а митися доводилося в громадському туалеті. Закінчилося все тим, що китайські чиновники все-таки погодилися впустити його на батьківщину.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами