Бізнес-клімат в Україні поліпшився, але інвесторів немає: чому так?

Останніми роками Україна у багатьох впливових рейтингах ділової активності піднімається вгору. Для українського уряду – це черговий привід для самопіару, для економістів – можливість наочно показати, що цифри в рейтингах та економічна реальність в країні – це не одне і те ж. EtCetera розбирався, чи є насправді такий «економічний прорив» приводом для гордості.

ФАКТ. Наприкінці жовтня 2018 року прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що в рейтингу легкості ведення бізнесу Dоing Business-2019 Україна піднялася на 5 позицій і посіла 71 місце.

Володимир ГРОЙСМАН, Прем’єр-міністр України:

Ми продовжуємо реалізовувати реформи, спрощуємо ведення бізнесу, ліквідуємо зайві регуляції. Щоб підприємці могли легко і просто почати і вести свою справу в Україні.

Прем’єр зазначив, що Dоing Business – це один з основних рейтингів, на які орієнтуються інвестори. Але чи означає це, що нова позиція в ньому швидко залучить у країну додатковий капітал?

З ЧИМ ПОРІВНЮВАТИ? Якщо говорити про «український шлях» в рейтингу і згадати, що в 2013 році наша країна була на 137 місці, а в 2012 – на 140, то прогрес здається очевидним. Однак якщо порівнювати нас з країнами колишнього соціалістичного табору, то Україні радіти особливо нічому – умови ведення бізнесу в нашій країні залишаються одними з найгірших не лише в Західній, а й у східній Європі. Білорусь, наприклад, у рейтингу зайняла 37 місце, Російська Федерація – 31, Польща – 33. Попереду України також виявилися Латвія, Естонія, Азербайджан, Казахстан. Вище за всіх з колишніх союзних республік «стрибнула» Грузія – вона на 6 позиції.

МОГЛИ Б КРАЩЕ. У той же час Гройсману пригадують його обіцянку вивести Україну в ТОП-50 бізнес-рейтингу в 2018 році. У відповідь на це консультант мережі аудиторських фірм KPMG Ігор Масякін каже, що методологія оцінки бізнес-клімату в країні має свої нюанси. Зокрема, багато законів, які були прийняті в 2018 році і які дозволили б Україні опинитися в ТОП-50, експерти рейтингу не врахували. Однак це буде зроблено в 2019 році. Масякін також зазначає, що не все в цьому питанні залежить від Кабміну.

Ігор МАСЯКІН, консультант мережі аудиторських фірм KPMG:

Верховна Рада зволікає з прийняттям кількох законів, які дозволили б увійти <Україні> в ТОП-40 або ТОП-30. Кабмін все зі свого боку зробив, щоб розробити законопроекти, і подав їх у Раду. Тепер м’яч на їхньому боці.

А ЧИ Є СЕНС? Есперти відзначають, що значення цього рейтингу перебільшено, а розподіл місць у ньому – досить умовний. Наприклад, якщо вірити йому, то Казахстан за бізнес-кліматом обганяє Японію, але при цьому саме азіати зараз є економічними гігантами у світі. Македонія і Болгарія знаходяться в рейтингу на 10 і 59 позиціях відповідно, проте суттєвої різниці в бізнес-кліматі обох країн, за словами економістів, немає. Тобто знаходження в рейтингу на високих позиціях не завжди означає, що від економічних і законодавчих перетворень в країні є якийсь ефект.

Наприклад, може бути прийнято багато законів, але всі вони не будуть вирішувати головних економічних проблем і не приберуть ключові перешкоди для бізнесу. Може бути і так, що прийняті закони не можуть почати працювати через неприйняті підзаконні акти. А бувають випадки, коли законів просто не дотримуються або паралельно існуючі корупційні механізми зводять їх нанівець.

КЛІМАТУ НЕМАЄ. На початку 2018 року незалежна аналітична платформа Vox Ukraine провела дослідження того, як за 4 роки змінилися відносини податківців, силовиків і бізнесу. З позитивних висновків: при новій владі кількість розслідувань випадків ухилення від сплати податків впала у 2,5 рази. З негативних: майно бізнесу почали заарештовувати в десятки разів частіше (з 26 випадків у Києві в 2013 році до 993 випадків у 2017 році). Аналітики підсумували, що арешти майна українських компаній часто необгрунтовані і використовуються як інструмент тиску на бізнес.

ДО РЕЧІ. Високе місце Грузії в рейтингу Doing Business економісти пов’язують з успіхом блоку економічних реформ 2004-2007 років. Наслідком численних законодавчих змін стало те, що сьогодні Грузія фіксує зростання ВВП на 5%, тримає інфляцію на рівні 3%, а облікову ставку – на рівні 7% (і планують знизити до 5%). Для порівняння, в Україні в 2018 році, за оптимістичними прогнозами, економіка зросте не більш ніж на 3,5%, інфляція досягне 10%, а ключова ставка рефінансування буде на рівні 18%.

У підсумку: деякі показники (наприклад, сфера будівельного законодавства) штовхають Україну вперед у рейтингах, але в цілому нинішня картина для іноземних інвесторів не приваблива. Та й позиції країни в рейтингах нижче 20-ої – серйозні інвестори не розглядають.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами