Бізнес-клімат в Україні поліпшився, але інвесторів немає: чому так?

Останніми роками Україна у багатьох впливових рейтингах ділової активності піднімається вгору. Для українського уряду – це черговий привід для самопіару, для економістів – можливість наочно показати, що цифри в рейтингах та економічна реальність в країні – це не одне і те ж. EtCetera розбирався, чи є насправді такий «економічний прорив» приводом для гордості.

ФАКТ. Наприкінці жовтня 2018 року прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що в рейтингу легкості ведення бізнесу Dоing Business-2019 Україна піднялася на 5 позицій і посіла 71 місце.

Володимир ГРОЙСМАН, Прем’єр-міністр України:

Ми продовжуємо реалізовувати реформи, спрощуємо ведення бізнесу, ліквідуємо зайві регуляції. Щоб підприємці могли легко і просто почати і вести свою справу в Україні.

Прем’єр зазначив, що Dоing Business – це один з основних рейтингів, на які орієнтуються інвестори. Але чи означає це, що нова позиція в ньому швидко залучить у країну додатковий капітал?

Бізнес-клімат в Україні поліпшився, але інвесторів немає: чому так?

З ЧИМ ПОРІВНЮВАТИ? Якщо говорити про «український шлях» в рейтингу і згадати, що в 2013 році наша країна була на 137 місці, а в 2012 – на 140, то прогрес здається очевидним. Однак якщо порівнювати нас з країнами колишнього соціалістичного табору, то Україні радіти особливо нічому – умови ведення бізнесу в нашій країні залишаються одними з найгірших не лише в Західній, а й у східній Європі. Білорусь, наприклад, у рейтингу зайняла 37 місце, Російська Федерація – 31, Польща – 33. Попереду України також виявилися Латвія, Естонія, Азербайджан, Казахстан. Вище за всіх з колишніх союзних республік «стрибнула» Грузія – вона на 6 позиції.

МОГЛИ Б КРАЩЕ. У той же час Гройсману пригадують його обіцянку вивести Україну в ТОП-50 бізнес-рейтингу в 2018 році. У відповідь на це консультант мережі аудиторських фірм KPMG Ігор Масякін каже, що методологія оцінки бізнес-клімату в країні має свої нюанси. Зокрема, багато законів, які були прийняті в 2018 році і які дозволили б Україні опинитися в ТОП-50, експерти рейтингу не врахували. Однак це буде зроблено в 2019 році. Масякін також зазначає, що не все в цьому питанні залежить від Кабміну.

Ігор МАСЯКІН, консультант мережі аудиторських фірм KPMG:

Верховна Рада зволікає з прийняттям кількох законів, які дозволили б увійти <Україні> в ТОП-40 або ТОП-30. Кабмін все зі свого боку зробив, щоб розробити законопроекти, і подав їх у Раду. Тепер м’яч на їхньому боці.

А ЧИ Є СЕНС? Есперти відзначають, що значення цього рейтингу перебільшено, а розподіл місць у ньому – досить умовний. Наприклад, якщо вірити йому, то Казахстан за бізнес-кліматом обганяє Японію, але при цьому саме азіати зараз є економічними гігантами у світі. Македонія і Болгарія знаходяться в рейтингу на 10 і 59 позиціях відповідно, проте суттєвої різниці в бізнес-кліматі обох країн, за словами економістів, немає. Тобто знаходження в рейтингу на високих позиціях не завжди означає, що від економічних і законодавчих перетворень в країні є якийсь ефект.

Наприклад, може бути прийнято багато законів, але всі вони не будуть вирішувати головних економічних проблем і не приберуть ключові перешкоди для бізнесу. Може бути і так, що прийняті закони не можуть почати працювати через неприйняті підзаконні акти. А бувають випадки, коли законів просто не дотримуються або паралельно існуючі корупційні механізми зводять їх нанівець.

Бізнес-клімат в Україні поліпшився, але інвесторів немає: чому так?

КЛІМАТУ НЕМАЄ. На початку 2018 року незалежна аналітична платформа Vox Ukraine провела дослідження того, як за 4 роки змінилися відносини податківців, силовиків і бізнесу. З позитивних висновків: при новій владі кількість розслідувань випадків ухилення від сплати податків впала у 2,5 рази. З негативних: майно бізнесу почали заарештовувати в десятки разів частіше (з 26 випадків у Києві в 2013 році до 993 випадків у 2017 році). Аналітики підсумували, що арешти майна українських компаній часто необгрунтовані і використовуються як інструмент тиску на бізнес.

ДО РЕЧІ. Високе місце Грузії в рейтингу Doing Business економісти пов’язують з успіхом блоку економічних реформ 2004-2007 років. Наслідком численних законодавчих змін стало те, що сьогодні Грузія фіксує зростання ВВП на 5%, тримає інфляцію на рівні 3%, а облікову ставку – на рівні 7% (і планують знизити до 5%). Для порівняння, в Україні в 2018 році, за оптимістичними прогнозами, економіка зросте не більш ніж на 3,5%, інфляція досягне 10%, а ключова ставка рефінансування буде на рівні 18%.

У підсумку: деякі показники (наприклад, сфера будівельного законодавства) штовхають Україну вперед у рейтингах, але в цілому нинішня картина для іноземних інвесторів не приваблива. Та й позиції країни в рейтингах нижче 20-ої – серйозні інвестори не розглядають.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами