Як з’являються монополії? Чому це погано для України?

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ?

Практично в кожній сфері економіки України є свої монополісти. Зазвичай саме їх звинувачують у всіх бідах: високих цінах і низької якості послуг. EtCetera з’ясовував, чому це відбувається, що поганого в монополістах, і як з ними боротися?

МОНОПОЛІЯ – ЧАСТИНА ЕКОНОМІКИ

Монополія властива всім економікам в світі. Вона виникає при відсутності конкуренції, коли в певній сфері є тільки одна компанія, яка може виробляти те чи інше благо. Це може відбуватися природним шляхом, наприклад, внаслідок реєстрації патенту на якийсь винахід, і неприродним, коли умови на ринку спеціально створюються під одного гравця або цей гравець методично знищує конкурентів до тих пір, поки не залишається один.

Держава може проголошувати антимонопольну політику і відкрито засуджувати монополістів, але справа в тому, що без «сприяння» державних структур і політиків створити монополію практично неможливо. Часто це – кругова порука: компанії витісняють конкурентів, «проштовхуючи» прийняття зручних для себе законів, а держава в потрібні моменти отримує підтримку від монополіста.

До речі, монополістом може бути не тільки приватна компанія, а й держава або міжнародна організація.

ЧОМУ ЦЕ ПОГАНО?

Монополія негативно впливає на економіку. Справа в тому, що там, де немає конкуренції, немає і вибору: покупець (споживач) стає заручником виробника, особливо в разі, коли відмовитися від товару або послуги неможливо. Монополіст, в свою чергу, може піднімати ціну, не боятися втратити клієнтів, не витрачатися на інновації та розвиток, диктувати ринку свої умови.

Відсутність технічного прогресу – мабуть, найсумніший наслідок монополії. Якби виробництво мобільних телефонів, наприклад, було б монопольним, то, швидше за все, ми б не мали таких багатофункціональних і дешевих девайсів, які дозволив нам мати вільний ринок.

Ще один ризик монополії – це дефіцит. Якщо відбувається якийсь форс-мажор і монополіст не може забезпечити ринок достатньою кількістю товарів або послуг через неврожай або помилки в розрахунках, то з’являється дефіцит. Він неминуче викличе ажіотаж, зростання цін і проблеми в галузях, які залежать від цього товару.

ЯК МОНОПОЛІЇ ВПЛИВАЮТЬ НА ВАРТІСТЬ КОМУНАЛКИ?

Така ситуація з більшістю комунальних послуг в Україні – їх надають монополісти: водоканали, обленерго, обл- і міськгази. Тому батареї погано гріють, газ дорожчає практично неконтрольовано, світло може згаснути в будь-який момент, а вода зникнути більше, ніж на день. Абсолютним монополістом у сфері української енергетики є холдинг ДТЕК Ріната Ахметова. За даними 2014 року, на нього припадало 76% ринку теплової генерації і 99% експорту української електрики.

Спроби створити конкурентний ринок в цій сфері все ще не набули форми. А законодавство продовжує бути нелояльним до приватних виробників (як масових, так одиничних – окремих домогосподарств). Це гальмує розвиток інновацій і позбавляє споживачів можливості своїм вибором впливати на ринок. А зростання цін у цій сфері тягне за собою і всі інші ціни: електрику, газ і воду споживають не тільки люди, а й виробничі підприємства.

У світі сфера енергетики та комунальних послуг в цілому давно децентралізовані, і споживачі можуть вибирати між різними компаніями, керуючись особистими причинами: ціною, джерелом ресурсу або репутацією постачальника. У конкурентному світі люди «голосують рублем» за кращі пропозиції. Це змушує всіх інших учасників ринку «підтягуватися» за лідером.

ЯК МОНОПОЛІЇ ВПЛИВАЮТЬ НА ВАРТІСТЬ ТРАНСПОРТУ?

Монополія на пасажирські і вантажні залізничні перевезення в Україні у «Укрзалізниці». Результат очевидний: ціни на квитки зростають, якість обслуговування в поїздах не змінюється, рухомий склад оновлюється дуже повільно. Украінські залізниці і сервіс на них не йде ні в яке порівняння з європейськими, і тим більше – з японськими або корейськими, де відстань в 500 км долається за 3 години (в Україні – за 7-13 годин). Але якщо в нашій країні немислима поява поїздів інших транспортних компаній, то, наприклад, в Європі і США це практикується. У Німеччині на противагу монополісту Deutsche Bahn з’явилася мережа Flix Train. Це швидкісні поїзди, які курсують лише кілька років (перші з’явилися в 2016 році і вже об’єднали Берлін, Штутгарт, Кельн, Гамбург, Франкфурт-на-Майні та інші міста). Flix Train дає своїм клієнтам цінову перевагу і пропонує дешеві квитки від 10 євро (аналогічні квитки від Deutsche Bahn можуть коштувати 50 євро і більше).

Крім того, в кожному великому українському місті є монополісти у сфері автобусних перевезень. Часто сотнями маршрутів володіють лише кілька компаній, які виступають «єдиним фронтом» проти пасажирів в питаннях цін і якості послуг. Конкурентів на одному маршруті не буває (тільки якщо це не різні типи транспорту, наприклад, трамвай і маршрутне таксі) і люди просто не можуть «голосувати рублем».

В ЯКИХ ЩЕ СФЕРАХ В УКРАЇНІ Є МОНОПОЛІЇ?

Пошта – ще один класичний приклад монополії, який склався історично. Однак в сфері українських поштових послуг намітилася позитивна динаміка. Якщо раніше у «Укрпошти» конкурентів не було, то сьогодні українці можуть вибирати як мінімум між нею і «Новою поштою», мережа якої вже покрила всю країну. Поява конкуренції стала великою репутаційною втратою для «Укрпошти», адже клієнти «проголосували рублем». Тому в останні роки ми бачимо спроби монополіста провести ребрендинг, впровадити інновації, розширити спектр фінансових і поштових послуг.

Монополістів в Україні вистачає. У сфері безготівкових розрахунків – це «ПриватБанк», в авіаперевезеннях – МАУ (історія українських лоукостів починається, але якось невпевнено), на ринку місцевого телефонного зв’язку – «Укртелеком», на ринку дистрибуції тютюнових виробів – компанія «Мегаполіс». А Ігоря Коломойського, Ріната Ахметова і Дмитра Фірташа називають головними домінантами українського ринку.

А ЯКОСЬ З МОНОПОЛІЄЮ В УКРАЇНІ БОРЮТЬСЯ?

Незважаючи на те, що критерії визначення монополістів в українському законодавстві є (35% ринку – це вже монополія), ніяких конкретних дій щодо них не робиться. Антимонопольний комітет веде розслідування, дає свої рекомендації, наприклад, знизити ціну на продукт, штрафує за порушення антимонопольного законодавства. Але це не створює конкуренції на ринку. Щоб вона з’явилася, недостатньо тиснути на монополістів, потрібно створювати умови для появи і нормальної роботи інших підприємств в проблемній сфері. А це найчастіше під силу лише законодавцям і контролюючим органам, тобто державі, яка, як говорилося вище, дуже тісно пов’язана з монополістами, формально і неформально.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами