Чому жити в висотних будинках – шкідливо для здоров’я?

У висотних будинках проживає 13 мільйонів українців – майже третина населення країни. Численні дослідження медиків, психологів і соціологів показують, що «життя на висоті» погано позначається на самопочутті та поведінці людей.

ВИСОТА. Будинки-вежі постійно «розгойдуються» від вітру. Як зазначає архітектор Анатолій Росковшенко, на 14-16-му поверхах коливання складають 8-10 см. Це непомітно для очей, але добре відчувається вестибулярним апаратом людини. Постійне «розгойдування» б’є по нервовій системі і сприяє погіршенню сну і занепаду сил. Таку ж дію можуть мати вібрації від ліфта.

На здоров’я впливає і різниця в атмосферному тиску. За даними Росковшенка, на 20-му поверсі воно може бути на 8-10 мм нижче, ніж на другому поверсі. Постійні переміщення вниз і вгору можуть стати відчутним стресом для тих, у кого ослаблена серцево-судинна система.

СУСІДИ. У висотних будинках на одному поверсі може знаходитися 12-16 квартир. І це – на одній секції. Всього в 20 метрах від вас (на всі боки, зверху і знизу) може проживати 150-200 чоловік. Вас поділяють стіни, проте для мікробів і електромагнітного випромінювання вони – не перешкода.

При стандартній системі вентиляції повітря з нижніх поверхів піднімається вгору. Через це на верхніх поверхах будинків концентрація збудників грипу, туберкульозу та інших хвороб, що передаються повітряно-крапельним шляхом, у 2-3 рази вища, ніж на нижніх.

З цієї причини жителі висотних будинків в 1,5 рази частіше звертаються за допомогою терапевта, а в США ще у 1980-і роки відмовилися від будівництва висотних лікарень, хоча економічно вони були більш вигідні.

Крім того, електромагнітне випромінювання від десятків телевізорів, духовок, холодильників і кондиціонерів, яких ви навіть не бачите, гнітюче впливає на організм. Особливо – на нервову систему.

Як зазначає доктор архітектури Ігор Гнесь з університету «Львівська політехніка», численні дослідження, проведені в США, Великобританії та Німеччини показали, що жителі висоток в цілому більш схильні до стресу: матері – частіше страждають від післяпологової депресії, школярі – гірше вчаться, усі разом – відрізняються більш слабким здоров’ям, ніж жителі будинків середньої і малої поверховості.

АКТУАЛЬНО. Опалення 1 кв. м в 9-поверховому будинку радянської споруди коштує майже вдвічі дорожче, ніж в 5-поверховому. З 10-го по 16-й поверхи витрати майже не збільшуються, але вище 16 поверху – знову зростають. Це пов’язано з тепловтратами, які особливо великі в панельних будинках.

РОБИМО ВИСНОВКИ. Дослідження самопочуття і соціальної поведінки жителів висотних будинків призвели до того, що в ЄС не рекомендується будувати житло вище семи поверхів. І якщо в країнах Східної Європи 12-16-поверхові житлові будинки все ще норма (позначається вплив епохи соціалізму), то в Парижі від будівництва висотного житла відмовилися ще у 1970-х роках.

Утім, висотні проекти затребувані в мегаполісах Канади, Ізраїлю, Австралії та деяких інших країн. Висотки, розташовані в центрі міста, дають перевагу мігрантам і несімейній молоді, яким важливо перебувати в епіцентрі ділового і культурного життя.

Висотне будівництво в Україні розгорнулося в кінці 1960-х років і дозволило забезпечити житлом мільйони чоловік. Вирішуючи таку важливу задачу, держава першою чергою орієнтується на економію коштів. Рубль, зекономлений на кожному квадратному метрі, в масштабах Української РСР дозволяв побудувати ще кілька тисяч квартир. Якість житла цікавила радянських будівельників куди менше, ніж його кількість.

Сьогодні практика висотного будівництва триває через дефіцит і дорожнечу землі в містах. Так Україна стала однією з найбільш «висотних» країн Європи. І, на жаль, це не кращим чином позначається на здоров’ї жителів країни.

Поделиться

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами