Як в’язні кинули виклик ГУЛАГу? Що таке Норільське повстання?

У Польщі 12 липня 2019 року у віці 99 років помер українець Степан Семенюк, один з керівників Норільського повстання 1953 року. Це повстання вважається найтривалішим і найбільш масовим виступом ув’язнених за всю історію радянських таборів. EtCetera дізнавався, як це було.

ЧАС І МІСЦЕ. Норільськ – це місто в Красноярському краї Росії. Взимку температура тут опускається до 40 градусів морозу. Саме тут у сталінські часи існував так званий «особливий Гірський табір» для особливо небезпечних злочинців. Середній термін позбавлення волі в’язнів Гортабору становив 10-15 років. Вони змушені були працювати по 10-12 годин на добу, а пайка хліба, за спогадами очевидців, була трохи більше блокадної ленінградської.

Значну частину в’язнів становили так звані «політичні». Це були дуже різні люди: червоноармійці, які пройшли полон і німецькі концтабори, українські націоналісти, «троцькісти», прихильники заборонених в СРСР релігійних течій …

Як в'язні кинули виклик ГУЛАГу? Що таке Норільське повстання?

ПОЧАТОК. Після смерті Сталіна багато ув’язнених чекали змін на краще, а деякі навіть сподівалися на амністію. Послаблення дійсно ввели – але «політичних» вони не торкнулися. Більше того, умови утримання для них тільки посилили.

Особливо лютували охоронці 4-го і 5-го відділень табору. Після того як тюремники застрелили двох ув’язнених (за те, що ті відмовилися йти в ганчірковому взутті по глибокій калюжі), ув’язнені оголосили страйк. Вранці 26 травня 1953 року вони відмовилися виходити на роботу і підняли над бараками чорні прапори з червоною смугою посередині – на знак жалоби за загиблими товаришами.

ЧОГО ХОТІЛИ? Ув’язнені обрали страйковий комітет і начальників штабів у кожному відділенні табору. По один бік барикад часто опинялися люди, які ще зовсім недавно воювали один проти одного. Наприклад, начальником штабу 1-го відділення став кавалер ордена Вітчизняної війни I ступеня червоноармієць Михайло Ізмайлов, а повстанцями в 4-му відділенні керував член ОУН Євген Грицяк.

Всі вимоги повсталих грунтувалися виключно на радянських законах, які адміністрація табору порушувала. Ув’язнені хотіли 8-годинного робочого дня, перегляду своїх справ, дозволу на побачення і листування з рідними. Крім того, вони вимагали, щоб у Гортабір приїхала урядова комісія з Москви.

Як в'язні кинули виклик ГУЛАГу? Що таке Норільське повстання?

ЯК СТРАЙКУВАЛИ? Страйк тривав з травня по серпень 1953 року, а участь в ньому взяли понад 16 тис. чоловік. Повсталі відмовлялися виходити на роботу і не пускали в бараки представників адміністрації. При цьому страйк був принципово мирним: ув’язнені не брали в руки саморобної зброї, а будь-які прояви насильства розцінювали як провокацію і відразу ж придушували.

Страйкуючі намагалися донести свої вимоги і до вільних жителів Норильська. Вони писали листівки, які запускали в місто за допомогою повітряного змія.

ЧОГО ДОМОГЛИСЯ? Влада діяла батогом і пряником. Спочатку з Москви прислали спеціальну комісію МВС СРСР, яка нібито прийняла вимоги страйкуючих і погодилася на пом’якшення режиму. Але потім раптово підтягнулися війська МВС і почали штурмувати бараки. Тільки за офіційними даними, 150 осіб було вбито, а понад 200 поранено.

Проти 45 організаторів страйку порушили кримінальні справи. Більшість з них отримали нові тюремні терміни, деяких перевели на Магадан. Проте, страйк не був марним. Через кілька місяців умови утримання в таборах значно пом’якшили. Через рік Гортабір закрили, а саме управління ГУЛАГ ліквідували.

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами