Нацбанк скасував обов’язковий продаж валюти. Як це відіб’ється на українському бізнесі?

НБУ полегшив бізнесу ведення справ і лібералізував валютні операції. Що саме сталося і як це вплинуло на підприємців в Україні?

ФАКТ. Рішення Нацбанку України про скасування обов’язкового продажу валютних надходжень для бізнесу набуло чинності 20 червня 2019 року. До цього компанії повинні були продавати за курсом НБУ 30% валюти, що надійшла на їхні рахунки відразу після зарахування коштів. У фінустанові пояснили, що це зроблено для спрощення ведення бізнесу в Україні і це одне з 30 валютних обмежень, які були зняті в 2019 році. Раніше НБУ скоротив обов’язковий до продажу відсоток валюти з 50% до 30%.

Скасування обов’язкового продажу валюти дало надію на те, що тепер можна отримати долари або євро на свій рахунок і їх же зняти. Але це не так – вести розрахунки всередині країни можна тільки в національній валюті – гривні. У виданні розповіли, як буде працювати нова норма, для яких видів бізнесів вона буде корисною і що дасть малим підприємствам, фрілансерам та ФОП.

ЯК БУЛО РАНІШЕ? Коли на рахунок компанії заходила оплата за товар або послуги в доларах, то наступного дня банк продавав цю валюту. Якщо через кілька днів курс долара підвищувався, то компанія втрачала гроші. Такі ж норми діяли в багатьох країнах, але давно були скасовані. Тепер це відбувається в Україні.

Нацбанк скасував обов'язковий продаж валюти. Як це відіб'ється на українському бізнесі?

ЕКОНОМІЯ. За словами адвоката Оксани Кобзар, фактично зняти і витратити валюту в Україні не можна. Винятки стосуються лише деяких розрахунків з дипломатичними установами та експлуатаційних витрат щодо автомобіля компанії. Також зняти гроші в іноземній валюті можна на представницькі витрати або відрядження, коли співробітник їде за кордон.

Зате валюту можна використовувати для розрахунків із закордонними постачальниками, не втрачаючи при цьому на конвертації, покласти на депозит або інвестувати за кордон і продавати в зручний момент.

Нацбанк скасував обов'язковий продаж валюти. Як це відіб'ється на українському бізнесі?

БІЛЬШЕ ІНВЕСТИЦІЙ. Юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Дмитро Саранчук вказує ще на одну перевагу нової норми – збільшення привабливості України як юрисдикції торгових компаній.

Раніше, за його словами, при виборі юрисдикції для створення торгової компанії бізнес враховував не тільки корупційність, складність захисту активів і політичні ризики, але також ступінь складності кеш-флоу (руху грошових коштів).

Іноземних бізнесменів відлякувала необхідність просто так продавати-купувати засоби, ризикуючи зміною курсу і втрачаючи на маржі банків і послугах бухгалтерів. У підсумку вони вибирали Чехію або Польшу для створення торговельної структури. Тепер цей ризик зник.

Саранчук каже, що таке невелике послаблення не призведе до буму корпоративних «переселенців» з Кіпру, Мальти, Сполученого Королівства та Польщі, оскільки в Україні все ще є проблеми з судами, рейдерством і податковими перевірками. Ще однією ложкою дьогтю залишається неможливість вільно перераховувати валюту з власного українського на іноземний банківський рахунок (це можна зробити тільки за наявності підстав).

БЛИЖЧЕ ДО ЄВРОПИ. Хоча в рішенні Нацбанку є багато позитивних для бізнесу моментів, юрисконсульт Ірина Пліскань вказує на те, що механізм переведення в готівку валюти без її конвертації в гривню у Постанові Національного банку №78 так і не передбачили. Утім, з огляду на те, що принципи валютної лібералізації містяться в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, є підстави вважати, що в найближчому майбутньому всі недоліки в українському валютному законодавстві будуть врегульовані.

За матеріалами AIN.UA

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт
опитування

Найважливіше — в одному листі. Новини, реформи, аналітика — коротко і по суті.

Підпишись, щоб бути в курсі.

Дізнавайся все найцікавіше першим — слідкуй за нашими новинами у соцмережах

Дякую, я вже з вами