Грошова історія: які пам’ятки України зображені на гривнях?

Традиція зображати на грошах пам’ятки і пам’ятні місця країни – не нова. Зображення будівель на своїх банкнотах розміщують і в сусідній Білорусі, а також в Канаді, США та інших державах. На звороті гривні спочатку планували зобразити українські пейзажі, але пізніше від цієї ідеї відмовилися на користь архітектури.

ФАКТ. 2 вересня 1996 року Україна ввела в обіг власну валюту. Віддрукували її ще заздалегідь – за чотири роки до офіційного введення в обіг. А розробили дизайн і того раніше – у квітні 1991 року.

Нову валюту прикрасили портрети видатних українців. На звороті спочатку планували зобразити українські пейзажі, пов’язані з життям персонажів. Пізніше від цієї ідеї відмовилися на користь архітектури, яка запам’ятовується значно краще.

ЗОЛОТІ ВОРОТА. На зворотному боці купюри номіналом в 1 гривню зображений історичний центр Києва – град Володимира кінця Х століття. Територіально ця частина міста відноситься до сучасного Шевченківського району. Тут знаходиться Андріївська церква, Ярославів Вал, Майдан Незалежності, Володимирська гірка, Золоті ворота, Львівська, Софійська та Михайлівська площі. Саме Золоті ворота і потрапили на купюру.

Цікаво, що спочатку на зворотному боці 1 гривні зображувалися руїни Херсонеса, де Володимир Великий прийняв хрещення. У народі навіть існувала думка, що саме це зображення «винне» у постійному падінні української валюти. Град Володимира помістили на гривню тільки в 2004 році.

СОФІЯ КИЇВСЬКА. На двогривневій купюрі помістили зображення чи не найвідомішого собору України – Святої Софії. Точніше, як він виглядав у 1036 році. Собор Софії Київської був зведений князем Ярославом Мудрим на тому самому місці, де остаточно були розбиті війська печенігів.

ІЛЛІНСЬКА ЦЕРКВА. На п’ятигривневій банкноті зображена Іллінська церква, яка знаходиться в селі Суботові Черкаської області. Цю споруду звели в 1653 році за наказом Богдана Хмельницького. Згідно із задумом, храм повинен був стати родовою усипальницею і місцем вічного спочинку гетьмана, тут його й поховали в 1657 році. Цікаво, що через 10 років після смерті Хмельницького чигиринський староста зруйнував церкву в пошуках скарбу, але нічого не знайшов.

Читайте також: МВФ-ЗАЛЕЖНІСТЬ: КОЛИ ЗНЕЦІНИТЬСЯ ГРИВНЯ

 

КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА. На зворотному боці 10 гривень зображена «візитна картка» столиці – Києво-Печерська лавра, заснована ченцями в 1051 році. Гетьман Лівобережної України Іван Мазепа, портрет якого прикрашає купюру, доклав чимало зусиль для того, щоб відновити цей храм.

Цікаво, що десятигривнева банкнота стала єдиною з усіх грошових купюр України, яку намагалися відхилити ще на стадії розробки. Причиною стала історична неоднозначність постаті Мазепи.

ЛЬВІВСЬКИЙ ОПЕРНИЙ ТЕАТР. Банкноту номіналом 20 гривень прикрашає зображення Львівського оперного театру. Ще недавно Львівська опера носила ім’я українського письменника і поета Івана Франка. Однак у 2000 році театр перейменували на честь всесвітньо відомої співачки Соломії Крушельницької, але зображення на «двадцятці» залишилося колишнім.

БУДИНОК УЧИТЕЛЯ В КИЄВІ. У 1917-1918 роках в приміщенні сучасного Будинку вчителя в Києві розташовувався уряд УНР. Саме зображення цієї будівлі помістили і на банкноту 50 гривень, на лицьовій стороні якої зображений Михайло Грушевський. Хоча сьогодні, крім педагогів і вчених, тут ніхто не засідає.

Цікаво, що на звороті перших 50-гривневих купюр знаходилося зображення будинку Верховної Ради.

ЧЕРВОНИЙ КОРПУС УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. ШЕВЧЕНКА. На 100-гривневій купюрі з портретом Тараса Шевченка раніше красувався пейзаж Дніпра, що відкривається з Чернечої гори біля Канева. У 2014 році її реверс вирішили освіжити і помістили зображення Червоного корпусу Київського національного університету ім. Шевченка.

Цікаво: велися довгі суперечки про те, який портрет Шевченка варто помістити на купюру. Не могли дійти згоди: зобразити його молодим чи вже періоду життя після заслання. Так з’явилися купюри з молодим і старим поетом.

ЛУЦЬКИЙ ЗАМОК: На звороті 200-гривневої банкноти зображена в’їзна вежа Луцького замку – одного з найстаріших замків України. У літописі він уперше згадується під 1085 роком як укріплений пункт, що витримав 6-місячну облогу Болеслава Сміливого.

Цікаво, що замок будувався протягом 40 років: спочатку були побудовані три вежі, а потім добудовані стіни.

КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ. Купюра номіналом 500 гривень – наймолодша, про необхідність її випуску прийняли рішення в 2006 році. На звороті банкноти в 500 гривень знаходиться зображення Києво-Могилянської академії. Точніше те, як вона виглядала майже 300 років тому.

Сучасна Могилянка позиціонує себе як правонаступниця Києво-Могилянської академії, заснованої в 1659 році, вважаючись, таким чином, одним з трьох найстаріших вузів України після Острозької академії та Львівського університету, а також однією з найстаріших вищих шкіл у Східній Європі.

УКРАДЕНИЙ ХЕРСОНЕС. Банк Росії в 2017 році ввів в обіг нову банкноту номіналом 200 російських рублів з руїнами Херсонеса Таврійського в окупованому Криму. В Україні заявили, що банківських операцій з цими купюрами проводити не будуть.

Читайте також: СІМ КНИГ ПРО МИНУЛЕ УКРАЇНИ, ЯКІ ВАМ СПОДОБАЮТЬСЯ

 

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами