Суспільство. Ти ж жінка! Що заважає українкам будувати політичну кар’єру?

Суспільство. Ти ж жінка! Що заважає українкам будувати політичну кар’єру?

 
 
00:00 /
 
1X

Серед українських політиків всього 12% жінок (це один з найнижчих показників у Європі), хоча в структурі населення їх 54%. Фактично, країною керують чоловіки. EtСetera з’ясовував, чому українські жінки рідше, ніж чоловіки, будують політичну кар’єру, і чи можливо цю ситуацію змінити?

НЕ ВИЙШЛО. На Саміті ООН у вересні 2010 року Україна взяла на себе зобов’язання до 2015 року забезпечити гендерне співвідношення у пропорції  30/70 у Верховній Раді, серед депутатів місцевих органів влади, вищих держслужбовців у представницьких органах влади та на вищих щаблях виконавчої влади.

Виконати це зобов’язання вдалося лише на рівні голів сільських рад (за даними на початок 2018 року: 32,1% жінок). Але, чим більші повноваження керівників, тим менше в органах влади жінок: очолюють селищні ради – 19,3% жінок, керують містами районного значення – 9,6% жінок, займають посаду мера міст обласного значення – 5,6% жінок. «Вибиваються» з логічного ряду лише Верховна Рада і Кабмін, де працює по 12,3% і 16% жінок відповідно.

Так, у ВР із 423 нині діючих нардепів всього 52 жінки. Що стосується Кабміну, то серед 25 керівників лише чотири жінки, три з яких очолюють «гуманітарні» напрямки: віце-прем’єр-міністр з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, міністр освіти і науки Лілія Гриневич, в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун і нещодавно призначена виконувати обов’язки міністра фінансів Оксана Макарова. Для порівняння, в Швеції понад 40% депутатів і половина членів уряду – жінки. А досягнення гендерного балансу вважається однією з причин високого рівня розвитку цієї країни.

Читайте також: СПІВБЕСІДА НАОСЛІП І ДИСКРИМІНАЦІЯ: ЯК ПРОВАЛИЛАСЬ ПОЛІТИКА РІВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

ОБИРАЙСЯ – НЕ ХОЧУ. Формальних перешкод на шляху в політику для українських жінок немає. В Україні немає обмежень зі статі для громадян, які хочуть обиратися в органи влади, вступити в партію, очолити міністерство або управління. Але перешкоди існують на рівні комунікацій – жінкам складніше добитися рівного ставлення до себе як учасницям політичного процесу, складніше привернути до себе виборців через численні стереотипи щодо ролі жінок у суспільстві. До того ж, нинішні жінки-політики часто стикаються з проявами сексизму на свою адресу з боку колег і медіа. Це також є психологічною перешкодою для побудови політичної кар’єри.

У той же час, у контексті світового прагнення до гендерного балансу у владі в України не залишається іншого шляху, крім як слідувати цим тенденціям і допомагати жінкам займати керівні пости. Директор Національного Демократичного інституту в Україні Мері О’Хейген в ході Українського жіночого конгресу в Одесі, наприклад, зазначила, що кожній сучасній політичній силі, яка дивиться в майбутнє, слід мати більше жінок у своїх рядах і приділяти більше уваги питанням гендерної рівності. А перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко заявила, що без гендерної рівності українське суспільство і українська політика будуть біднішими.

Експерти відзначають, що в останні роки ситуація змінюється, і жіночі голоси в політичних колах, в тому числі і в сферах «традиційно не властивих жінкам», наприклад, в обороні, звучать набагато частіше, ніж до революційного 2014 року. І все ж цього мало.

Читайте також: БІДНА СТАТЬ: НАЗВАНІ РЕГІОНИ УКРАЇНИ З НАЙБІЛЬШ СИЛЬНОЮ ЕКОНОМІЧНОЮ ДИСКРИМІНАЦІЄЮ ЖІНОК

ЩО РОБИТИ? Крім стандартних рецептів з подолання дискримінації жінок у суспільстві (рівні з чоловіками права на працю і справедливу оплату цієї праці, гендерно обумовлений розподіл бюджету, стимулювання «чоловічих» відпусток з догляду за дітьми та інші), є й конкретні методи боротьби з дискримінацією політичною. Йдеться про зміну виборчого законодавства. Зокрема, про введення механізму гендерних квот для досягнення балансу в партійних списках.

Відзначимо, що в законі про місцеві вибори 30% гендерних квот вже закріплено. Але проблема в тому, що разом з квотами не була затверджена відповідальність за їх недотримання. У підсумку, з досвіду минулих місцевих виборів, нововведення не дало очікуваного ефекту.

Новий Виборчий кодекс (його проект вже проголосований у першому читанні) також передбачає «жіночі квоти», але вже в розмірі 40%. Щоправда, за словами нардепа Марії Іонової, яка нещодавно виступала на медіафорумі «Рівність у політиці» в Житомирі, прийняття Кодексу в першому читанні було, швидше, випадковим. Вона також зазначила, що якщо його не приймуть, то  як альтернатива залишаються поправки до вже чинного Кодексу, однак розраховувати на те, що їх розглянуть на поточній сесії, не варто. Це – плани на осінь.

До речі, застосування квот – не новий прийом для світової політики. Його використовують близько сотні країн, що робить проблему представництва жінок у владі глобальною.

Читайте також: ПРОСТО ПРО СЕКСИЗМ. КОМУ ГІРШЕ – ЧОЛОВІКАМ ЧИ ЖІНКАМ?

Поделиться
Висловити своє враження
Love
Haha
Wow
Sad
Angry

Залишити коментар

Увійти через соціальний аккаунт

Самое важное — в одном письме. Новости, реформы, аналитика — коротко и по сути.

Подпишись, чтобы быть в курсе.

Узнавай всё самое интересное первым — следи за нашими новостями в соцсетях

Спасибо, я уже с вами